9. Економічні закони та категоріїї, їх пізнання та використання
Сукупність економічних законів утворює систему економічних законів, яка охоплює їх різні групи і типи. Виділяються такі основні групи законів:
1. Закони, що діють протягом різних історичних періодів:
– всезагальні економічні закони (властиві всім суспільним способам виробництва);
– загальні економічні закони (діють у декількох економічних формаціях);
– специфічні економічні закони (діють у межах одного суспільного способу виробництва);
– стадійні закони (характерні для однієї зі стадій виробництва).
2. Закони сфер суспільного відтворення - виробництва, розподілу, обміну, споживання (закон розподілу праці, закон споживання тощо).
3. Закони розвитку і функціонування окремих економічних підсистем. Економічною наукою вже відкрита і пізнана значна кількість законів економічної діяльності людей. Певна їх частина виникне та буде діяти на вищих етапах розвитку економічної системи й буде об'єктом дослідження наступних поколінь вчених економістів.
Економічні принципи - це теоретичні узагальнення, зміст яких складають певні допущення, усереднення, котрі відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. їх функція, як і економічних законів, полягає у відображенні взаємозвязків між економічними явищами та процесами, але менш стійкими і такими, що мають менш обов'язковий характер.Економічні категорії — це теоретичні, абстрактні, логічні поняття, котрі в узагальненому вигляді відображають основні, суттєві властивості економічних процесів та явищ і визначають характер науково-теоретичного мислення епохи (потреби, ціни, прибуток, власність і т. д.). Економічні категорії нерозривно пов'язані і законами, кожний з яких зосереджує навколо себе їх певну кількість.
Науковий шлях пізнання економічних законів включає
кілька ступенів. На першому ступені пізнання економічні закони слід розглядати
як закони об’єктивно існуючого реального життя суспільства, виробничих
відносин. На цьому ступені пізнання з багатьох тисяч економічних зв’язків
виявляють істотні, що мають стійкий характер.
Другий ступінь пізнання економічних законів спирається на перший і реалізується
у процесі наукової діяльності людей. На цьому ступені пізнання відбувається
теоретичне відображення реально існуючих об’єктивних законів. Це відображення
може бути більш або менш повним і дістає вираження в законах науки.
Третій ступінь пізнання економічних законів полягає в апробації законів науки в
дії, виявленні того, що себе виправдало і дало позитивні результати, і того, що
не витримало перевірки часом. Через вивчення практики господарювання роблять
певні висновки й узагальнення, потім вносять доповнення і зміни в наукові
визначення й опис економічних законів. Поряд із цим удосконалюється і механізм
їх використання, який включає комплекс заходів, спрямованих на подолання
економічних суперечностей, розробку форм, принципів і методів використання економічних
законів з метою ефективного ведення господарства.
