15. Суть, причини та соціально-економічні наслідки інфляції.
Одні економісти стверджують, що інфляція - це знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою . Інші доводять, що інфляція - це загальне зростання цін на товари та послуги. Вона не виникає раптово, а розвивається поступово, як тривалий процес, який можна розподілити на три основних етапи:
- на першому етапі темпи зростання цін відстають від темпів збільшення грошової маси в обігу;
- на другому етапі темпи зростання цін значно випереджають темпи зростання грошової маси в обігу;
- на третьому етапі зростання цін набирає нерівномірного стрибкоподібного характеру, коли темпи зростання цін то випереджають темпи зростання грошової маси, то відстають від них.
Усе це відбувається під впливом не лише грошових (монетарних), а й негрошо-вих факторів. До першої групи належать фактори, які спричинюють підвищення грошового попиту над товарною пропозицією, в результаті чого порушуються вимоги закону грошового обігу. Друга група поєднує фактори, які ведуть до першопочаткового зростання витрат і цін товарів, які підтримуються наступним підтягуванням грошової маси до їх зростаючого рівня. У дійсності обидві групи факторів взаємодіють і спричинюють зростання цін на товари та послуги. Залежно від переваг факторів тієї чи іншої групи розрізняють два типи інфляції: інфляцію попиту та інфляцію пропозиції .
Інфляцію попиту викликають такі грошові фактори:
- мілітаризація економіки і надмірні військові витрати;
- надмірні інвестиції у важку промисловість;
- кредитна експансія банків;
- дефіцит державного бюджету та внутрішній борг;
- емісія надлишкової національної валюти для купівлі іноземної валюти країнами з активним платіжним балансом (імпортуєма інфляція).
Інфляцію витрат характеризує вплив не грошових факторів на процеси ціноутворення: підтягування цін до цін підприємств-конкурентів, цін локально-територіальних ринків, зниження продуктивності праці, зростання заробітної плати на одиницю продукції та інших витрат, енергетична криза тощо. Залежно від середньорічних темпів зростання (приросту) цін розрізняють такі типи інфляції: повзучу, помірну, галопуючу, гіперінфляцію і супергіперінфляцію . Виділяється значна множинність чинників, що спричиняють тиск на ціни. Одні з них виходять з відомого трансакційного рівня І. Фішера (M*V)=P*Q. Середній рівень цін (Р) за цією формулою матиме такий вигляд:
Тобто зростання цін може спричинюватися трьома факторами: зростанням кількості грошей в обігу, наростанням швидкості обігу грошей і скороченням об'єму виробництва. Інші, не заперечуючи вище означені, легко вписуються в практику господарювання сучасних економічних систем, починаючи з об'єктивних - розбалансування економіки і завершуючи суб'єктивними факторами - помилкова грошово-кредитна політика. Проте якими б факторами не була ініційована інфляція, вона негативно впливає на всі сторони суспільно-економічного життя країни. Її першими жертвами стають споживачі, яким доводиться страждати від неминучого падіння якості життя. Це виявляється в найрізноманітніших формах: зменшенні купівельної спроможності населення; зниженні мотивації до трудової та підприємницької діяльності; знеціненні заощаджень; поглибленні майнової нерівності; втраті цінами їх регулюючої ролі; гальмуванні технічного прогресу; призводить до необхідності переходу від економічних до адміністративних методів.
