5, Аналіз розподілу і використання прибутку підприємства
Через розподіл прибутку реалізується одна з його найважливіших функцій - стимулювання діяльності підприємств. Перш ніж бути використаним для фінансування зростання підприємства, прибуток розподіляють між сторонами, що забезпечують його створення. Кількість сторін, які його привласнюють, у першу чергу залежить від організаційно-правової форми підприємства Якщо це підприємство державне чи приватне, то частину прибутку привласнює держава у вигляді податків, зборів або платежів. Решту прибутку на умовах оперативного управління (казенне підприємство), повного господарського відання (державне підприємство) привласнює або засновник на правах власності (приватне підприємство, товариство), або ця частина прибутку залишається у розпорядженні підприємства.
Як правило, держава привласнює частину прибутків, використовуючи два канали для їх вилучення. Першим каналом є сплата підприємствами майнових податків: податку на рухоме і нерухоме (проект) майно, внесення плати за землю, а за наявності надприбутків — рентних платежів.
Другий канал - перерахування підприємствами до бюджету податку на прибуток.
Дещо складнішим є процес розподілу прибутку в товариствах закритого типу та відкритих акціонерних товариствах. У такому випадку є ще одна сторона, що претендує на частину прибутку товариства, - акціонери.
Наступним етапом аналізу розподілу і використання чистого прибутку підприємства є аналіз формування системи фондів, резервів та спрямування його на інші потреби.
Визначення напрямків використання чистого прибутку належить до компетенції самого підприємства і його засновників (акціонерів).
Сучасна господарська практика передбачає наступні напрямки використання чистого прибутку.
І.Фонд інвестування підприємства (фінансування втратна науково-дослідні роботи, розробку й освоєння нових видів продукції і технологій, модернізацію обладнання, реконструкцію і модернізацію діючого виробництва, придбання і створення нематеріальних активів, поповнення обігового капіталу).
2. Фонд фінансування витрат, пов’язаних із соціальними потребами (витрати на експлуатацію соціально-побутових об'єктів, що є на балансі підприємства), будівництвом об'єктів невиробничого призначення, проведенням оздоровчих та інших заходів
3. Фонд, стимулювання персоналу підприємства (матеріальне заохочення працівників виплата одноразових премій за виконання важливих виробничих завдань, надання одноразових матеріальних допомог, преміювання за створення, освоєння і впровадження нової техніки тощо).
4. Формування резерву для виплати дивідендів (ВАТ).
5. Фінансовий резерв, що формується у розмірах, рекомендованих чинним законодавством. Одним із джерел самофінансування і погашення витрат, пов'язаних із кон'юнктурним и зрушенням и, є фінансовий резерв, у який акціонерні товариства здійснюють відрахування з чистого прибутку. Створений резервний фонд дозволяють приєднувати до акціонерного капіталу. На приєднану суму акціонерам видають безплатні акції за номінальною вартістю. Після приєднання суми резервного фонду до акціонерного капіталу процес нагромадження резерву починається спочатку
