- Експрес-аналіз бухгалтерської звітності
Мета експрес-аналізу - наочне і просте оцінювання фінансового стану і динаміки розвитку господарюючого об'єкта. У процесі аналізу можна виконати розрахунок різних показників і доповнити його методами, що грунтуються на досвіді та кваліфікації фахівця.
Експрес-аналіз доцільно проводити у три етапи: - підготовчий етап, попередній огляд бухгалтерської звітності, економічне читання та аналіз звітності.
Мета першого етапу - прийняти рішення про цілеспрямованість аналізу фінансової звітності і переконатись у її підготовленості до чигання.
Перше завдання вирішують шляхом ознайомлення з аудиторським висновком. Існує два основних типи аудиторських висновків: стандартний і нестандартний. Перший з них - це підготовлений в уніфікованому і скороченому викладі документ, що місгигь позитивну оцінку аудитора (аудиторської фірми) про достовірність наданої в звіті інформації і його відповідності чинним нормативним документам. Нестандартний аудиторський висновок більший за обсягом і, як правило, містить певну додаткову інформацію, що може бути корисною для користувачів звітності або її розглядатимуть аудитори як необхідну для опублікування, спираючись на прийняту технологію аудиторської перевірки Нестандартний аудиторський висновок може містити беззаперечну позитивну оцінку наданої звітності і фінансового стану, підтверджену нею, або позитивну оцінку, але із застереженням.
Причинами нестандартного аудиторського висновку можуть бути: врахування думки іншої аудиторської фірми (наприклад, у випадку аудитування звітності різних самостійних підрозділів однієї корпорації різними аудиторськими компаніями); зміни звітної політики фірмою, що проводить аудит; певна невизначеність фінансового або організаційного характеру (наприклад, участь компанії в незавершеному судовому процесі з не передбачуваним кінцем)тощо.
Бухгалтерська звітність - це комплекс взаємопов’язаних показників фінансово- господарської діяльності за звітний період. Звітні форми логічно та інформаційно взаємопов'язані. Суть логічного зв'язку полягає у взаємодоповненні і взаємній кореспонденції звітних форм, їх розділів та статей.
Логічні зв'язки доповнюють інформаційними, що виражаються у прямих і непрямих контрольних співвідношеннях між окремими показниками звітних форм. Пряме контрольне співвідношення означає, що один і той самий показник наведений одночасно в кількох звітних формах. Непряме контрольне співвідношення означає, що кілька показників однієї або кількох звітних форм пов’язані між собою нескладними арифметичним и розрахункам и.
Знання цих контрольних співвідношень важливе не лише з позиції аналізу, а й контролю і допомагає ліпше розібратися у структурі звітності, перевірити вірність її складання шляхом візуальної перевірки окремих показників та арифметичних співвідношень між ними.
Мета другого етапу - ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи у звітному періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни у майновому та фінансовому станах господарюючого об'єкта. Складаючи перше уявлення про динаміку наведених у звітності і пояснювальній записці даних, необхідно звертати увагу на алгоритми розрахунку основних показників.
Аналізуючи тенденцію основних показників, необхідно брати до уваги дію деяких впливових чинників, а саме інфляції. Окрім цього, не варто забувати, що і сам баланс, який є основною звітною й аналітичною формою, непозбавлений певних обмежень. Вкажемо деякі, найвагоміші з них.
1. Баланс історично за своєю природою фіксує стан фінансово-господарських операцій, здійснених до моменту його складання.
2. Баланс відображає статус-кво у засобах і обов’язках підприємства, тобто відповідає на запитання, яким є стан підприємства наданий момент згідно з використаною обліковою політикою, але не дає відповіді на запитання, внаслідок чого склався такий стан. Відповідь на останнє запитання не можна дати лише за даними балансу. Для цього потрібен набагато глибший аналіз, що грунтується не тільки на залученні додаткових джерел інформації, а й на розумінні багатьох факторів, що не знаходять відображення у звітності (інфляція, науково-технічний прогрес тощо).
3. За даними звітності можна розрахувати цілий ряд аналітичних показників, але всі вони будуть малозначимі якщо їх ні з чим не порівняти. Баланс, який розглядають ізольовано, не забезпечує просторового і часового порівняння. Звідси випливає, що його аналіз потрібно проводити у динаміці і за можливості доповнювати оглядом аналітичних показників по споріднених підприємствах^ їх середньогалузевими і середньопрогресивними значеннями.
4. Інтерпретація балансових показників можлива лише при залученні даних про обороти. Зробити висновок про те, великі чи малі суми за тією або іншою статтею можна тільки після порівняння балансових даних з відповідним и сумами оборотів.
5. Баланс - це збір момент них даних на кінець звітного періоду, тому він не відображає стан засобів підприємства протягом звітного періоду, Це стосується, перш за все, найдинамічніших статей балансу. Так, наявність на кінець року великих за питомою вагою запасів готової продукції зовсім не означає, що такий стан, був протягом року постійним, хоча таку можливість не потрібно відкидати.
6.Фінансовий стан підприємства і перспективи його зміни перебувають під впливом не лише факторів фінансового характеру, а й багатьох інших факторів, що взагалі не мають вартісної оцінки. До них належать: можливі політичні і загальноекономічні зміни, перебудова організаційної структури управління галуззю або підприємством, зміна форм власності, професійна і загальноосвітня підготовка персоналу тощо. Тому аналіз бухгалтерської звітності є лише одним з розділів комплексного економічного аналізу, що використовує також неформальне оцінювання.
7. Одне з вагомих обмежень балансу - закладений у ньому принцип використання цін придбання. В умовах інфляції, зростання цін на сировину і матеріали, які використовують на підприємстві, низького рівня оновлення основних засобів багато статейне і дображають сукупність однакових за функціональним призначенням, але різних за вартістю, облікових об’єктів.
Третій етап - основний в експрес-аналізі. Його мета - кінцеве оцінювання результатів господарської діяльності і фінансового стану об’єкта.
