МЕХАНІЗМ ДОТРИМАННЯ ПОДАТКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ

Податкове прогнозування - це один и напрямів державного прогнозування, який ґрунтується на результатах наукових досліджень звітних і аналітичних даних, що отримані у ході виконання поточних податкових зобов’язань.

Прогнозування податкових надходжень дає змогу визначити ймовірність виникнення непередбачуваних подій, із допомогою ризик-менеджменту оцінити ризик настання важкопрогнозованих фінансових і податкових ситуацій, оцінити глибину розриву між цілями платників податків і фіскальними цілями держави, звести до мінімуму ймовірні втрати.

З цією метою у податковій службі України створені та функціонують підрозділи податкового прогнозування та економічного аналізу. У Міністерстві фінансів України також створено Департамент податкової політики і макроекономічного прогнозування. Метою загальнодержавного податкового прогнозування є визначення обсягів фінансових ресурсів, що надходять від платників податків, для їх централізації до бюджетів.

Податкове прогнозування дає можливість реально оцінити податковий потенціал держави та її територій, ґрунтуючись на прогнозах економічного і культурного розвитку. Робота над прогнозуванням податкових надходжень не повинна ґрунтуватися та обмежуватися аналізом лише макроекономічних показників, а й має враховувати реальний стан сплачуваності податків, рівень податкової дисципліни і культури, податкову поведінку суб’єктів господарювання, політичну ситуацію в державі, вплив законодавчо-нормативних рішень із питань оподаткування як на загальнодержавному, так і на територіальному рівнях.

Існує пряма залежність ефективності податкового прогнозування від стабільності податкового законодавства, незмінності податкових правил протягом тривалого періоду. Тому при прогнозних розрахунках конкретних сум податкових надходжень до бюджетів різних рівнів велике значення мають три принципово важливих моменти:

- детальне вивчення позитивних і негативних проявів у взаємовідносинах платників податків із державою, встановлення закономірностей розвитку цих взаємовідносин;

- проведення факторного аналізу процесів податкового наповнення бюджетів із метою виявлення впливу усієї системи оподаткування, її окремих елементів і податків на показники фінансово-господарської діяльності й навпаки;

- позитивна оцінка ймовірності виникнення непередбачуваних економічних, фінансових, бюджетних і податкових ситуацій, розрив між: метою платників податків і фіскальними цілями, розробка комплексу заходів щодо їхнього згладжування або повного усунення.

Прогнози можна класифікувати як суб’єктивні і як такі, що засновані на моделях.

Суб’єктивні прогнози ґрунтуються на здогадках, досвіді й інтуїції і поділяються на неформальні прогнози й міркування експертів. Незважаючи на ідентичність інформації, трапляються випадки принципових розбіжностей у суб’єктивних оцінках різних експертів, хоча це не означає, що такі прогнози неточні, за певних обставин лише особистий досвід може забезпечити оптимізацію управлінського рішення. Нинішня практика податкового прогнозування в Україні великою мірою ґрунтується на експертних оцінках, що дає змогу максимально використовувати властиве спеціалістам уміння оцінювати перспективу завдяки фаховим знанням і професійному досвіду.

Методи експертних оцінок ґрунтуються на використанні експертної інформації. Вони допомагають установити ступінь складності й актуальності проблеми, визначити основні цілі й критерії, виявити важливі фактори і взаємозв’язок між ними, вибрати найкращі альтернативи. Відомі два підходи до визначення таких оцінок: індивідуальний і груповий.

Індивідуальні оцінки, або методи погодження оцінок, полягають у тому, що кожен експерт дає оцінку незалежно від інших експертів, а потім за допомогою певного прийому ці оцінки узагальнюються.

Групові, або колективні, методи експертизи засновані на спільній роботі експертів і отриманні сумарної оцінки від усієї групи спеціалістів у цілому. Найвідомішим методом колективної експертної оцінки є метод “Дельфі”, розроблений у США. Він ґрунтується на виявленні узгодженої оцінки експертної групи шляхом автономного опитування кожного з членів у декілька турів, із повідомленням експертам результатів попереднього туру з метою додаткового обґрунтування оцінки експертів у наступному турі.

У відповідності з цим процедуру прогнозування податкових платежів до бюджетів усіх рівнів доцільно формувати за такими етапами:

Побудова загальної структури моделі, що залежить від постановки завдання. У стандартній постановці при розробці проекту бюджету завдання полягає у розрахунку прогнозних надходжень із кожного джерела доходів бюджету окремо. Сума прогнозних надходжень з усіх джерел доходів дає прогнозне значення сукупного доходу бюджету. У цьому разі загальна (економетрична) модель являє собою сукупність моделей, яка складається з регресійних моделей для кожного виду доходів і моделі сукупного доходу.

Аналіз причинних зв’язків. Метою цього етапу прогнозування є з’ясування кола чинників, які логікою економічних зв’язків можуть впливати на податкові надходження до бюджету.

Формування масиву статистичної інформації. На цьому етапі прогнозування відбувається знаходження економіко-статистичних відповідників тим чинникам, що визначені як екзогенні змінні, тобто знаходження статистичних показників, якими кількісно можна охарактеризувати зазначені економічні чинники, а також пошук, добір і попередня обробка статистичної інформації про ці відповідники. Динамічні ряди мають бути досить довгими, аби одержані на їх підставі статистичні залежності були надійними, бажано, щоб довжина рядів сягала кількох десятків спостережень.

Знаходження регресійних залежностей. Здійснюється кількісний аналіз статистичних зв’язків доходу (сукупного чи окремої його складової) з відповідними екзогенними змінними (з кожною окремо та її сукупностями). Завдання полягає у тому, щоб для того чи іншого сполучення екзогенних змінних одержати рівняння регресії, яке б адекватно відбивало фактичне, представлене статистичними даними співвідношення між доходами як залежною змінною та згаданими екзогенними змінними. Найпростішим, найуніверсальнішим і найпоширенішим є метод найменших квадратів.

Використання моделі. Прогнозування майбутніх значень доходу ґрунтується на припущенні, що загальні умови, які визначили динаміку доходу упродовж часу, котрий є базовим для знайдених регресійних моделей, не зазнають серйозних змін у прогнозному періоді й попередня тенденція, яку описують згадані моделі, може бути продовжена на майбутнє (екстрапольована). Прогноз доходу здійснюється підстановкою в рівняння регресії значень незалежних змінних, що визначають умови, для яких робиться прогноз. Розгорнута методологія передбачає використання пакетів прикладних програм для розв’язання задач математичної статистики, економетрики, аналізу рядів.

Виходячи з умов, які склалися в Україні у зв’язку з нестабільністю податкового законодавства, відсутністю науково обґрунтованих підходів до формування національного податкового менеджменту, поєднання вітчизняної та зарубіжної практики прогнозування податкових платежів, практичний вибір того, чи іншого методу прогнозування залежить від відповідного програмного забезпечення, рівня кваліфікації працівників і технічної забезпеченості податкових органів.

Прогнозування надходжень податків та інших обов’язкових платежів базується на даних щодо загальноекономічних показників розвитку країни, галузей народного господарства, конкретного регіону, що розробляються центральними економічними відомствами, місцевими органами управління, а також на дослідженнях, що публікуються в спеціальній економічній літературі й інших джерелах.

Прогнози підрозділяють на

- оперативні - до одного місяця,

- короткострокові  - до одного року,

- середньострокові - до п’яти років,

- довгострокові - понад п’ять років.

Здійснення використання прогнозів із різними часовими горизонтами визначається природою прогнозованих процесів. Чим більш стійкий характер носять ці процеси і тенденції, тим більшим може бути і горизонт прогнозування.

При здійсненні прогнозів необхідно також брати до уваги фактичні динамічні ряди надходжень податків за попередні періоди. При цьому слід мати на увазі, що показники за минулі періоди повинні, в необхідних випадках, коригуватися, що потребує вивчення конкретних економічних особливостей щодо даного періоду, з урахуванням величини ставок оподаткування, зміни податкової бази тощо.

Обрахунок бази оподаткування та прогнозування надходжень здійснюється Головним управлінням економічного аналізу ДПА України, відповідними службами або спеціалістами територіального рівня податкової служби за участю підрозділів справляння податків і обов’язкових платежів на підставі таких показників:

- основних напрямків розвитку економічного і соціального розвитку території (регіону);

- облікових даних про кількість платників по кожному виду доходів, суми нарахованих платежів з врахуванням податкових пільг, діючих ставок оподаткування, нових законодавчих актів з питань оподаткування, що вводяться в прогнозованому періоді;

- прогнозних розрахунків окремих підприємств, що мають визначальне значення в податкових надходженнях;

- термінів сплати податків та платежів, наявності перехідних платежів;

- фактичних даних про податкові та інші надходження за звітний період та очікувані до кінця періоду, про залишки податкової заборгованості і наявність переплат.

Оцінка стану справляння податків, визначається перш за все, виявленням ступені виконання планових податкових завдань, де розраховується оперативний (поточний) показник як відношення фактичних надходжень до запланованих. Його можна назвати “рівень фактичного справляння податків”. Він відштовхується від існуючого стану оподаткування у кожний конкретний період:

Рфакт. = Нфакт. / Нплан.                                                (2.1)

де Рфакт. – рівень фактичного справляння податків;

Нфакт. – фактичні податкові надходження;

Нплан. - планові податкові надходження,

Однак виконання податкових зобов’язань засноване на сукупності взаємозалежних та взаємопов’язаних чинників, кожен з яких потребує своїх методів і шляхів вирішення. Ефективну систему цілісного управління податковою заборгованістю можна створити лише за умови комплексного підходу до проблеми. Загострення своєчасного виконання податкових зобов'язань може бути зумовленим як внутрішніми чинниками, пов’язаними з конкретними умовами діяльності окремих суб’єктів господарювання, так і зовнішніми, в яких відображені закономірності й властивості об’єктивної реальності. Принциповим с також врахування характеру дії окремих чинників. Деякі з них очевидні та мають пряму дію. Це стосується нестабільності, недосконалості податкового законодавства, низького рівня податкової культури, слабкості в окремих випадках професійного потенціалу.

Вичерпний аналіз проблеми диктує вимогу двоступеневої оцінки рівня справляння податків шляхом розрахунку фактичного (оперативного) та потенційного (стратегічного) його показників. Останній необхідно визначати як відношення фактичних надходжень до податкового потенціалу, під яким слід розуміти максимально можливу в даний момент їх величину за умови відсутності податкових боргів, нераціональних податкових пільг, а також неузгоджень і суперечностей між нормами податкового та іншого законодавства.

Рпот. = Нфакт. / Нпот.                                         (2.2)

де Рпот. – потенційний рівень справляння податків;

Нфакт. – фактичні податкові надходження;

Нпот. - потенційні податкові надходження за умови відсутності податкових боргів, нераціональних податкових пільг і неузгоджень між законодавчими нормами тощо.

У кінцевому рахунку визначення показника потенційного рівня справляння податків є продовженням і поглибленням аналізу, який здійснюється при розрахунках показника фактичного рівня.

Фактичний рівень справляння податків є основою оцінки та коригування форм і методів роботи податкової служби. Потенційний рівень важливий для комплексного податкового контролю, прогнозування можливостей бюджетних надходжень і відповідного внесення коректив до наявного порядку податкового регулювання.

Для визначення можливостей збільшення податкових надходжень розраховується коефіцієнт резерву податкових надходжень. Він може бути розрахований за формулою:

Кр = Рфакт. / Рпот.                                                (2.3)

де Кр - коефіцієнт резерву збільшення планових надходжень;

Рфакт. - рівень фактичного справляння податків;

Рпот. - потенційний рівень справляння податків.

В аналітичній економіці для розв’язання питань ефективності оподаткування прийнятним с використання обернених показників (наприклад, фондомісткість та фондовіддача). Для коефіцієнта резерву таким показником може стати коефіцієнт податкового оптимуму.

Ко = 1 / Кр                                                   (2.4)

де Kо - коефіцієнт податкового оптимуму;

Кр - коефіцієнт резерву збільшення планових надходжень.

Аналіз виконання бюджетних надходжень є вирішальним фактором, спроможним впливати на позитивне розв’язання проблеми неплатежів. Саме нереалістичність бюджетних параметрів поряд із широкою практикою внесення упродовж бюджетного року змін до системи оподаткування значною мірою формують підґрунтя подальшого виникнення неплатежів до бюджету. Справді, доходи бюджету на кожний наступний рік затверджуються на вищому рівні, ніж їх фактичне виконання у попередньому році. А це одна з причин того, що протягом бюджетного року виникають певні труднощі із виконанням доходної частини бюджетів різних рівнів.

За даними Державної податкової адміністрації у Вінницькій області проаналізуємо динаміку податкових надходжень до бюджетів за 2007-2009рр.

Таблиця 2.1

Аналіз податкових надходжень до державного, місцевих та зведеного бюджетів по Вінницькій області за 2007-2009 рр., (млн. грн.)

	Роки			Відхилення, +/-		Темп змін, %
	2007	2008	2009	2009-2007	2009-2008	2009-2007	2009-2008
Державний бюджет	1098,9	1242,9	1697,3	+598,4	+454,4	+54,5	+36,6
Місцевий бюджет	169,6	251,9	134,9	-34,7	-117,0	-20,5	-46,4
Зведений бюджет	1268,5	1494,8	1832,2	+563,7	+337,4	+44,4	+22,6

 

Як зазначалось вище оцінка стану справляння податків, визначається виявленням ступені виконання планових податкових завдань. Для цього порівняємо відсоток виконання плану податкових надходжень до бюджетів в 2007-2009рр. (табл. 2.2)

Таблиця 2.2

Аналіз виконання плану податкових надходжень до державного, місцевих та зведеного бюджетів по Вінницькій області за 2007 - 2009 рр., (млн. грн.)

	2007 рік			2008 рік			2009 рік
	План	Факт	% вико-нання	План	Факт	% вико-нання	План	Факт	% вико-нання
Державний бюджет	1064,5	1098,9	103,2	1238,0	1242,9	100,4	1729,0	1697,3	98,2
Місцевий бюджет	163,6	169,6	103,7,	236,8	251,9	106,4	1346,5	1348,9	100,2
Зведений бюджет	1228,1	1268,5	103,3	1474,8	1494,8	101,4	3075,5	3046,2	99,0

 

З табл. 2.1 видно, що надходження до державного бюджету протягом досліджуваного періоду постійно збільшувались, в 2009 р. до державного бюджету надійшло 1697,3 млн. грн., на 454,4 млн. грн. більше ніж в попередньому році. Надходження до місцевого бюджету в 2009 році зменшились у порівнянні з 2008 на 117 млн. грн. Проте величина надходжень до зведеного бюджету зросла на 337,4 млн. грн., що склало 22,6%.

Проведені розрахунки дозволяють зазначити наступне: протягом 2007 - 2008 року обсяг фактичних надходжень перевищував заплановані показники , що свідчить про повноту надходжень до всіх бюджетів. У 2007 році планові показники були виконані по зведеному бюджету на 103,3%, у 2008 році - на 101,4%. Проте в 2009 році фактичні показники були недовиконані по державному бюджету на 1,8%, що вплинуло на невиконання плану по зведеному бюджету по Вінницькій області на 1%.

Таблиця 2.3

Аналіз виконання плану основних видів податкових надходжень до бюджетів в 2007-2009рр., (млн. грн.)

	2007 рік			2008 рік			2009 рік
	План	Факт	% вико-нання	План	Факт	% вико-нання	План	Факт	% вико-нання
Податок на прибуток	198,5	197,2	99,3	229,1	271,0	118,3	296,8	332,8	112,1
ПДВ	441,0	494,7	112,9	670,0	612,3	91,4	893,0	834,7	93,5
Акцизний збір із вироблених в Україні товарів	320,0	248,8	77,7	255,9	255,4	99,8	410,0	370,4	90,3
Податок з доходів фізичних осіб	125,6	127,0	101,1	180,1	190,7	105,9	1047,9	1036,0	98,9
Плата за землю	12,7	13,6	107,1	17,3	19,5	112,7	130,7	139,1	106,4

Як видно з табл. 2.3 в розрізі окремих видів податкових надходжень в 2008-2009 рр. спостерігається недовиконання плану надходжень від ПДВ, в 2008 році план було виконано на 91,4%, а в 2009 - на 93,5%., по акцизному збору із вироблених а Україні товарів планові показники недовиконані, у 2008 році - на 0,2%, а у 2009 році ще більше - на 9,7%.

Недоотримано у 2009 році коштів від податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1036,0 млн. грн.