Вітаю Вас, Гость! Реєстрація

Шпаргалка

П`ятниця, 19 Квітня 2024
Економічний вибір: суть і значення.
 Основне економічне протиріччя. 
Вартість втрачених можливостей («ціна» вибору)
 Проблема вибору в економіці та альтернативна вартість
1. Необхідність вибору як наслідок проблеми обмеженості ресурсів. 
2. Процес прийняття рішення. Альтернативна вартість. 
3. Межа виробничих можливостей. 
1. Необхідність вибору як наслідок проблеми обмеженості ресурсів
Основною проблемою економічної організації виробництва в будь-якій
економічній системі є розв'язання протиріччя між безмежними потребами і
обмеженими ресурсами, необхідними для їх задоволення. 
Всі суспільні потреби, внаслідок обмеженості ресурсів, повністю і
одночасно задовольнити неможливо. Тому в економіці завжди доводиться
вирішувати проблему вибору, сутність якої полягає у пошуку альтернативних
варіантів використання ресурсів з метою їх найбільш раціонального і
ефективного використання. Адже неможливо використати одні і ті ж самі
ресурси двічі і одночасно. Класичним прикладом такого альтернативного
вибору є вирішення питання: "Що виробляти: гармати чи масло; скільки
гармат і скільки масла?" 
Ця альтернатива означає, що збільшення виробництва одних товарів
(гармат), при наявних ресурсах, можливо лише при скороченні виробництва
інших товарів (масла). Іншими словами, переключаючи обмежені ресурси на
виробництво військової продукції, суспільство відповідно зменшує ресурси
на виробництво цивільної продукції і навпаки. 
Проблема вибору постає і має розв'язуватися на всіх рівнях: на рівні
окремої людини, домогосподарств (сімей), фірм, всієї економіки в цілому, 
вона постійно відтворюється на мікро- і макрорівнях. 
З позицій маржиналізму та неокласичної школи, саме науковим
обгрунтуванням способів ефективного вибору з метою найбільш
повного задоволення потреб і займається економіка. Це становить її
предмет і завдання. 
Якби ресурси були б необмеженими, то не існувало б і проблеми вибору. 
Тому економіка - це наука про вибір в умовах обмежених ресурсів. Саме
обмеженість ресурсів, ефективний вибір і альтернативна вартість
вважаються фундаментальною тріадою науки економіки. 
2. Процес прийняття рішення. Альтернативна вартість
В реальному житті люди постійно здійснюють вибір. При цьому вони
надають перевагу лише одному з можливих варіантів (альтернатив) і
фактично втрачають можливість отримати щось інше. Наприклад, якщо при
вирішенні проблеми - після закінчення середньої школи піти вчитися в
університет чи працювати - молода людина обирає навчання в університеті, 
то тим самим вона втрачає можливість працювати та отримувати доход від
цього найближчі 5 років. Якщо певна організація при вирішенні проблеми - 
на що витратити кошти: на придбання нових комп'ютерів чи на ремонт
приміщення, — обирає комп'ютери, то тим самим вона втрачає можливість
відремонтувати приміщення. Оскільки економічні блага не можна отримати, 
не втративши чогось, не заплативши за них втраченою можливістю отримати
щось інше, вибір завжди має ціну або альтернативну вартість (вартість
втраченої можливості). Це одна з найважливіших економічних категорій. 
Коли ми щось купуємо, то, як правило, сплачуємо гроші. Та сплачена нами
сума — це ще не ціна нашого вибору. Реально ми відмовляємось від купівлі
іншої бажаної речі, яку б придбали за цю ж суму і якою знехтувати заради
обраної нами. 
Альтернативна вартість - це те інше, від чого необхідно відмовитись, 
щоб отримати те, на користь чого ми здійснили свій вибір. Вона пов'язана з
відмовою від альтернативного використання ресурсів. 
Альтернативна вартість, або ціна вибору, у наведеному на початку
параграфа прикладі про молоду людину, яка вирішила навчатися в
університеті, може бути розрахована як сума втраченого доходу за 5 років
(який можна було б отримати, якщо піти працювати) плюс вартість товарів
та послуг, що відповідає грошовій вартості освіти. 
Якщо, скажімо, сільська громада здійснює вибір: що збудувати на вільній
ділянці землі поблизу автостради - автостоянку, автозаправну станцію, літнє
кафе або магазин, — і вибір зроблено на користь автостоянки, то ціною
такого вибору, тобто альтернативною вартістю відведення цієї землі під
автостоянку буде втрачена можливість мати об'єкт, другий за значенням
після обраного (або автозаправну станцію, або кафе, або магазин), але не
три об'єкти водночас. 
Таким чином, термін "ціна вибору" (або альтернативна вартість) 
стосується найбажанішої серед не обраних нами альтернатив. Що саме
серед альтернативних можливостей було найбажанішим, другим за
значенням після обраного нами варіанту, визначається додатковими
дослідженнями. Альтернативна вартість - це вартість (цінність) найбільш
пріоритетного серед благ, якими ми знехтували заради здійснення
власного вибору. Визначення альтернативної вартості носить суб'єктивний
характер, оскільки кожний виробник, споживач, кожна країна тощо
здійснює вибір за своїми критеріями. 
Вибір здійснюється шляхом прийняття рішення. 
Сам процес прийняття рішення є п’ятиступеневим:
1.Визначення проблеми. 
2.Перелік всіх існуючих альтернатив (варіантів) для розв'язання
цієї проблеми. 
3.Визначення критеріїв (що для нас важливо). 
4.Оцінка кожної альтернативи за усіма критеріями. 
5.Прийняття остаточного рішення. 
3. Межа виробничих можливостей
Обмеженість економічних ресурсів та багатоваріантність їх
застосовування обумовили формулювання поняття "межа виробничих
можливостей" або "крива виробничих можливостей". 
Крива виробничих можливостей (КВМ) — це геометричне місце
точок поєднання альтернативних кількісних значень двох благ, які могли б
бути вироблені за умов повного використання всіх наявних ресурсів. 
Аналіз кривої виробничих можливостей базується на таких при-
пущеннях: 
- суспільство використовує всі наявні ресурси, тобто виробництво
функціонує за умов цілковитого застосування ресурсів і досягає
якнайбільшого з усіх можливих обсягів виробництва; 
- економіка розглядається за станом на певний момент часу і тим
самим передбачається постійна кількість ресурсів і незмінна технологія; 
- в країні виробляється лише два різновиди товарів - наприклад, 
споживчі та інвестиційні. 
КВМ свідчить, що економіка завжди альтернативна, тобто суспільство
має вибирати між виробництвом різних товарів шляхом перерозподілу
ресурсів. Із точок, розташованих на цій кривій, що показують різні можливі
поєднання випуску альтернативних товарів, воно має вибрати найбажанішу
для нього у даний час. 
Таким чином, крива виробничих можливостей характеризує наступні
економічні положення:
•Неможлива жодна комбінація виробництва товарів, яка описується
точками, розташованими із зовнішнього боку КВМ. 
•Вибір із різних комбінацій виробництва товарів можливий тільки з тих
варіантів, які описуються точками, що розміщені на кривій або
всередині неї. 
•Спадний нахил кривої ілюструє поняття альтернативної вартості. 
•Опуклість кривої демонструє збільшення альтернативної вартості. 
Висновки:
•Обмеженість ресурсів примушує робити вибір способу використання
цих ресурсів для задоволення потреб. Економіка - це наука про
вибір в умовах обмеженості ресурсів.
•Обмеженість ресурсів вимагає прийняття рішення щодо вибору
способу їх використання як на індивідуальному рівні, так і на рівні
державної політики. 
•Альтернативна вартість (вартість втраченої можливості) — це є
вартість найкращої (після обраної) альтернативи, від якої треба відмовитися
через здійснений вибір іншої альтернативи. Оцінка вибору та
альтернативної вартості є суб'єктивною. 
•Усі економічні рішення повинні враховувати альтернативну вартість. 
•Крива виробничих можливостей (КВМ) - сукупність різних варіантів
комбінацій виробництва двох товарів при повному використанні наявних
ресурсів. Економіка повної зайнятості і повного обсягу виробництва
вимушена жертвувати випуском одних видів товарів та послуг, щоб досягти
збільшення виробництва інших.