РОЛЬ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ТА ЇХ ОЦІНКА У НОРМАТИВНО-ПРАВОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ

Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області в 2008 р. до Зведеного бюджету зібрано 1230,9 млн. грн. податків і зборів. В порівнянні з 2007 р. надходження збільшились на 225,1 млн. грн. або на 22,4 %.

До Державного бюджету в 2008 р. зібрано 716,2 млн. грн., що на 115,1 млн. грн. або на 19,2 % більше, ніж за відповідний період минулого року. До місцевих бюджетів надійшло 514,6 млн. грн., що на 109,9 млн. грн., або 27,2 % більше, ніж за відповідний період минулого року, в тому числі до загального фонду – 476,4 млн. грн.

Бюджетний розпис, доведений Міністерством фінансів України, по збору платежів до Державного бюджету України на 2008 рік перевищує фактичний збір 2007 року на 109,2 млн. грн. або 18,2 % Обсяги промислового виробництва у 2008 р. проти попереднього року зросли на 13,1 % Однією з причин, що негативно впливала на виконання бюджетних призначень в 2008 р., є відставання темпу росту обсягів промислового виробництва від запланованого росту збору.

Планові показники, по збору платежів до Державного бюджету України за 2008 рік виконані на 100,8 % (перевиконання складає 5,9 млн. грн.), в тому числі до загального фонду Державного бюджету виконані на 100,7 % (перевиконання складає 5,1 млн. грн.). Виконанню надходжень 2008 року сприяли позитивні тенденції в розвитку економіки та активна робота більшості ланок податкової служби області.

Всього податковою міліцією вилучено з тіньового обігу та спрямовано до Зведеного бюджету коштів в сумі 64 млн. грн. Стягнуто коштів по актах перевірок до Зведеного бюджету на суму 42 млн. грн. Заходами податкової міліції погашено податкового боргу до Зведеного бюджету на суму 21,9 млн. грн. Відшкодовано збитків по кримінальних справах на суму 14,5 млн. грн.

В результаті роботи, спрямованої на виявлення і руйнування схем завищення суб’єктами господарювання сум ПДВ, заявлених до відшкодування з бюджету, у взаємодії з іншими підрозділами податкової служби попереджено 115 таких фактів. Заявлені до відшкодування суми податку зменшено на 30,1 млн. грн. Виявлено 179 фіктивних фірм, 8 конвертаційних центрів, відшкодовано 2,3 млн. грн. Виявлено 56 злочинів по ухиленню від сплати податків, з яких 29 направлено до суду.

З незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму 8,6 млн. грн., у т.ч. лікеро-горілчаних напоїв - на 358,7 тис. грн., тютюнових виробів - на 7,6 тис. грн., 39327 літрів спирту. Виявлено 13 підпільних цехів по виробництву товарів народного споживання, у т.ч. 8 - по нелегальному виробництву алкогольної продукції. По закінчених кримінальних справах збитки склали – 5,6 млн. грн., у ході розслідування яких відшкодовано  4,5 млн. грн.

Внаслідок проведення комплексних заходів щодо посилення протидії злочинності в сфері оподаткування, протягом 2008 року викрито 157 злочинів, пов’язаних з кримінальними ухиленнями від оподаткування та порушеннями  законодавства,  у т.ч. 110 - тяжких та особливо тяжких.  Направлено до суду  87 справ про злочини.

Зведені показники роботи ДПА у Вінницькій області покажемо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Показники роботи ДПА Вінницької області за три роки

	Роки
	2008	2007	2006
Мобілізовано до Зведеного бюджету, млн. грн.	1230,9	1005,8	904,6
Державний бюджет	716,2	601,1	504,0
Місцевий бюджет та інші цільові фонди	514,7	404,7	400,6
в тому числі по власних та закріплених доходах	476,4	377,9	377,0
Проведено перевірок	4594	3276	2098
Виявлено порушень	2764	2094	1843
Порушено кримінальних справ	98	46	41
Стягнуто штрафних санкцій з порушників, млн. грн.	57,4	48,3	46,1

 

За даними таблиці 2.1 побудуємо діаграму, яка характеризує результативність роботи ДПА Вінницької області за 2006-2008 роки.

Рис. 2.1. Мобілізовано до бюджетів податків та зборів  ДПА Вінницької області за 2006-2008 рр.

Як видно з рис. 2.1, сума надходжень зростає з року в рік, так за 2 роки надходження до Зведеного бюджету збільшились на 26,5 відсотків. Можна зробити висновок, що Державна податкова адміністрація у Вінницькій області стала працювати більш професійно, по всіх показниках спостерігається тенденція до збільшення.

Основним документом, що регулює діяльність податкової служби, є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”. Він визначає статус податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності. В законі визначено систему органів податкової служби, їх структуру та підпорядкованість. Посадові особи згідно з законом мають правовий та соціальний захист. Держава здійснює обов’язкове страхування посадових осіб та відшкодування шкоди, завданої посадовій особі. Детально вказане завдання та функції податкової служби. Окремий розділ присвячений правам, обов’язкам та відповідальності органів державної податкової служби. З жовтня 1996 року податкову міліцію виведено зі складу Міністерства внутрішніх справ і підпорядковано Державній податковій службі. В зв’язку з цим окремий розділ  закону в новій редакції регулює структуру, повноваження, права та відповідальність посадових і службових осіб податкової міліції.

Другим по значимості є Закон України “Про систему оподаткування”[34]. Ним визначені види податків, відрахувань, платежів та зборів до всіх рівнів бюджету. Механізм розрахунку та сплати конкретного виду податку регулюється окремими законодавчими актами. Суттєвими недоліками нормативної бази є:

• відсутність податкового кодексу;
• нестабільність законодавства;
• протиріччя в законодавстві.

Постійно вносяться зміни та доповнення до діючих законів.

У 2001 році було прийнято вісім законів, якими були внесені зміни до Закону про податок на додану вартість.

Одним з найбільш гострих питань на протязі перших десяти місяців 2001 року залишалось питання про застосування норм Закону № 2181 відносно строків сплати податків (10 днів з дня подання декларації) до податку на додану вартість і податку на прибуток. Державна податкова адміністрація України зразу ж після вступу в силу Закону № 2181 роз’яснила, що стосовно до цих податків змінились тільки строки подання декларацій, а строки сплати податку залишились колишніми (листи від 22.03.01 р. № 3770/7/15-1117 та від 26.03.01р. № 3989/7/16-1117), мотивуючи свою точку зору тим, що у відповідні податкові закони такі зміни не внесені. При такому підході виникає парадоксальна ситуація: платник повинен спочатку сплатити суму податку, а потім погодити податкове зобов’язання, що принципам Закону № 2181 дійсно не відповідає. Міністерство фінансів України (лист від 24.04.01 р. № 051-205/507) наполягало на пріоритетності у даному питанні норм Закону № 2181, однак під тиском ДПАУ “до законодавчого врегулювання строків сплати податків” змушене було змінити свою думку (лист від 26.09.01 р. № 051-205/1196). Правда, по цьому ж питанню “обурилося” і Міністерство юстиції України (лист від 13.08.01 р. № 21-9-5729). Воно навіть вимагало від ДПАУ відміни і відзиву з місць відповідних листів. У відповідь на це ДПАУ попросила Мінюст відізвати свій лист у зв’язку з тим, що її позиція відповідає позиції профільного комітету Верховної Ради України і погоджена з Мінфіном. Схоже, до законодавчого урегулювання це питання так і залишиться відкритим. На оптимістичний лад настроює лише те, що саме по питанню строків сплати ПДВ і податку на прибуток з’явився перший досвід застосування конфлікту інтересів органами ДПС і суду, які відмінили рішення інспекцій про застосування санкцій за несвоєчасну сплату цих податків.

У 2001 році до Закону про прибуток були внесені ряд змін, причому більшість з них стосувались питань надання податкових пільг.

Протягом 2001 року також були внесені суттєві зміни до законодавства про акцизний збір, пов’язані, передусім, з двома законодавчими актами: Законом № 2181 і Законом України від 22.03.01 р. № 2324-ІІІ “Про внесення змін до Декрету КМУ “Про акцизний збір” [30]. Крім того, було прийнято і зареєстровано в Міністерстві юстиції України Положення про порядок нарахування, строки сплати і подання розрахунку акцизного збору, затверджене наказом ДПАУ від 19.03.01 р. № 111.

У 2001 році не було прийнято жодного законодавчого або нормативного акту, який би безпосередньо стосувався спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. В той же час єдиному податку була присвячена значна кількість роз’яснень в листах ДПАУ, Державного комітету підприємництва та інших органів виконавчої влади.

Одна з проблем, яка пов’язана з єдиним податком, - визначення об’єкту оподаткування для юридичних осіб залишається предметом гострої дискусії.

Значну роль у державному регулюванні економіки відіграє податковий менеджмент. Тому проблеми організації податкової роботи висвітлюються в економічній літературі.

У статті Л.Тонковида “Моноподаткова модель розвитку економіки” аналізується законодавче регулювання податкової системи. “Податковий простір української економіки регулюють понад 200 законів. До 40% роботи парламенту – це проекти податкових змін”. [40, с.48]. Також відмічено значення податкової системи у розвитку економіки України та роль у цьому процесі податкового менеджменту. “Значно вплинути на розвиток національної економіки може досконала податкова система, що має потужні підйоми впливу на соціально-політичне і господарське життя держави. Для цього її треба звільнити від адміністративного тиску на процес формування податкових надходжень і перевести на рейки самоорганізації, яка б була притаманна внутрішній сутності самої податкової системи, тобто діяла незалежно від волі чиновництва всіх мастей”. [40,  с. 49].

Важливе значення для встановлення цивілізованих відносин між платниками податків та державою має прийнятий у 2001 році Закон України   № 2181, який називають малим Податковим кодексом. Його аналіз та відповідність іншим законодавчим актам наведено у статті Ю.Іванова “Налоговые итоги уходящего года”. “Підходить до кінця 2001 рік нового століття та тисячоліття. В певній мірі цей рік став переломним і для українського оподаткування, так як з ним пов’язаний початок нового етапу податкової реформи. Першого квітня 2001 року введено в дію Закон № 2181, яким регламентовано нові принципи взаємовідносин платників податків з контролюючими органами і, в першу чергу, з органами ДПА України. Безумовно, цей закон не можна назвати ідеальним: він містить в собі досить багато внутрішніх протиріч і недоробок, а також не досить добре “стикується” з іншими актами податкового законодавства. Але, в той же час, Закон № 2181 є безперечно кроком вперед хоча б лише тому, що ним передбачено ряд прогресивних норм, до яких можна віднести: відмову від беззаперечного стягнення податкового боргу, уніфікацію строків подання декларацій і сплати податкових зобов’язань, механізм врегулювання конфлікту інтересів і статус податкових роз’яснень”. [10, с. 19].

Недосконалість діючого податкового механізму розглянуто в статті П.Мельника “Деякі суперечності в розвитку податкової системи та шляхи їх подолання”. “Широко розповсюджені рекомендації щодо зменшення податкового навантаження на економіку потребують додаткового обґрунтування. Ситуація ускладнюється також через відсутність єдиної методики, відпрацьованого аналітичного апарату для визначення напрямів, масштабів. Це призводить до невиправданих розбіжностей у реальних оцінках, а звідси – й недосконалості управлінських заходів” [17,  с. 19].