4.2. Порядок призначення допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
Допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності не надається:
1. У разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину.
2. У разі навмисного завдавання шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби.
3. За час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи.
4. За час примусового лікування, призначеного за постановою суду.
5. У разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням.
6. За період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності порушують режим, установлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціально експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, встановлений рішенням органу, який призначає допомогу з тимчасової втрати працездатності. МСЕК утворюються, реорганізуються та ліквідуються Міністерством охорони здоров'я та обласними держадміністраціями.
МСЕК бувають:
1) загального профілю;
2) спеціалізованого профілю для огляду хворих на туберкульоз, осіб з психічними розладами, захворюваннями органів зору і т.д.
Повноваження МСЕК:
1) визначають стан працездатності, групу, причину і час настання інвалідності;
2) визначають ступінь втрати професійної працездатності працівників, які одержали трудове каліцтво;
3) встановлюють потребу інвалідів у соціальній допомозі (протезування, засоби пересування, постійний догляд, робочі пристосування);
4) розробляють заходи медико-соціальної реабілітації та ін.
Для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення у спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань. Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.
Путівка за рішенням комісії (уповноваженого) з соціального страхуванню видається застрахованій особі з частковою оплатою в розмірі 10, 30, 50 відсотків її вартості або безкоштовно з урахуванням матеріального становища застрахованої особи.
Путівки у спеціалізований санаторій (відділення санаторію) для лікування дитини у супроводі дорослого, а також у дитячі та підліткові санаторії видаються одному з працюючих батьків (матері чи батьку) або опікунам за наявності медичних показань для санаторно-курортного лікування дитини безкоштовно або за 10 відсотків вартості путівки з урахуванням матеріального становища батьків (опікунів). Путівка в дитячий оздоровчий заклад (табір) видається безкоштовно або за 10 відсотків її вартості з урахуванням матеріального становища батьків (опікунів).
