Вітаю Вас, Гость! Реєстрація

Шпаргалка

Четвер, 25 Квітня 2024

4.3. Порядок виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.

Умови надання допомоги з тимчасової непрацездатності внас­лідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випад­ком на виробництві, визначено у Законі України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціаль­ного страхування».

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасо­вих роботах, допомогу з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів про­тягом календарного року.

У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захво­рювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на вироб­ництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомогу надають у порядку та розмірах, визначених законом.

Допомогу з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачують застрахованій особі з пер­шого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше як за 14 календарних днів.

Допомогу з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачують застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

Допомогу з тимчасової непрацездатності по догляду за хворим членом сім'ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надають застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарних дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжко­сті хвороби члена сім'ї та побутових обставин, — не більше як за сім календарних днів.

Допомогу з тимчасової непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, надають застрахованій особі, яка доглядає за дитиною, з першого дня та за весь період захворювання.

Допомогу з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, не надають, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій від­пустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи зумов­лена карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологіч­ної служби, то допомогу з тимчасової непрацездатності надають з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

У разі тимчасового переведення застрахованої особи відпо­відно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу, цій особі надають допомогу з тимчасової непрацездатності з пер­шого дня за час такої роботи, але не більше як за два місяці. Цю допомогу обчислюють за загальними правилами, але надають у розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану ро­боту не може перевищувати суми повного заробітку до часу пере­ведення.

Допомогу з тимчасової непрацездатності в разі виконання про­тезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-орто­педичного заклади надають застрахованій особі з першого дня за весь період перебування в цьому закладі з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного закладу і назад.

Допомогу з тимчасової непрацездатності в разі проведення са­наторно-курортного лікування надають застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостат­ня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Застрахованій особі, яку направлено на санаторно-курорт­не лікування після перенесених захворювань і травм безпосе­редньо зі стаціонару лікувального закладу за рахунок страхових коштів Фонду, допомогу з тимчасової непрацездатності надають лише за час проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Якщо таке лікування здійснювалося за рахунок власних коштів застрахованої особи або інших джерел, допомогу по тимчасовій непрацездатності надають за весь період перебування в санаторії з урахуванням часу на проїзд.

Допомогу з тимчасової непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 16 років, надають за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з ураху­ванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і назад), якщо є медичний висновок про необхідність стороннього догляду за нею.

У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи, допомогу з тимчасової непрацездатності надають за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.

Допомогу з тимчасової непрацездатності не надають:

1)     у разі одержання застрахованою особою травм або її захво­рювання при вчиненні нею злочину;

2)   у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симу­ляції хвороби;

3)   за час перебування під арештом і за час проведення судо­во-медичної експертизи;

4)   за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5)   у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворю­ванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

6)   за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги з тим­часової непрацездатності порушують режим, визначений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений термін на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консульта­тивну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення пору­шення на термін, що визначається рішенням органу, який призна­чає допомогу з тимчасової непрацездатності.

Допомогу з тимчасової непрацездатності виплачують застра­хованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

60% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

— 80% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

— 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

— 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх заміняє та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Допомогу по вагітності та пологах надають застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітніс­тю та пологами, і виплачують за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календар­них днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народжен­ня двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внас­лідок Чорнобильської катастрофи, допомогу по вагітності та по­логах виплачують за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів). Розмір зазначеної допо­моги обчислюють сумарно та надають застрахованій особі в по­вному обсязі, незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Допомогу по вагітності та пологах виплачують застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її наро­дження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 кален­дарних днів — для жінок, віднесених до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з ва­гітністю та пологами у період її тимчасової непрацездатності, листок непрацездатності з тимчасової непрацездатності закри­вають і з дня настання цієї відпустки видають інший листок не­працездатності. Кожен із зазначених листків оплачують за від­повідними нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втра­тою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагіт­ністю та пологами у період простою підприємства, установи, орга­нізації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додат­кової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, допомогу по вагітності та пологах надають з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збі­гається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомогу по вагітності та пологах виплачують незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Допомогу по вагітності та пологах надають застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу)*, незалежно від страхового стажу.

Застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) при народженні дитини надають одноразову допомогу.

Застрахованій особі, яка усиновила дитину або взяла її під опіку, допомогу при народженні дитини надають, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня наро­дження дитини.

У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомогу надають на кожну дитину.

У разі народження мертвої дитини допомогу при народженні дитини не надають.

Допомогу при народженні дитини надають застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, що визначається правлінням Фонду, але не менше розміру прожитко­вого мінімуму, визначеного чинним національним законодавством.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично доглядає за дитиною.

Допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають застрахованій особі у розмірі, що визначається прав­лінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму.

Допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають застрахованій особі, яка фактично доглядає за дити­ною, щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною до дня її закінчення, але не більше як до дня досягнення дитиною трирічного віку включно.

Усиновителям і опікунам допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають не раніше дня прийняття рішення про всиновлення або встановлення опіки.

Обчислюючи середню заробітну плату (дохід) для забезпечення допомо­гою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховують усі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної за­робітної плати (доходу), на яку нараховують страхові внески на загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та по­хованням. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визна­чає Кабінет Міністрів України.

Допомогу на поховання надають у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні:

1) дружини (чоловіка);

2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших за цей вік, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків — за умови, що вони не мають пра­цездатних батьків), а студентів та учнів середніх профе­сійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання — до 23 років;

3) батька, матері;

4) діда та баби за прямою лінією спорідненості.

Не вважають такими, що перебували на утриманні застрахо­ваної особи, членів сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).

Допомогу надають застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які поховали.

Для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, визначених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Застрахованим особам надають послуги, пов'язані із санаторно-курортним лікуванням, коли є медичні показання.

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загально­обов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам призначають та надають за основним місцем роботи за рахунок сплачених за­страхованими особами страхових внесків.

У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, орга­нізації, матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до ліквідації (реорганізації), застрахованим особам випла­чують їхні правонаступники, якщо немає правонаступника — виконавча дирекція відділення Фонду за місцем реєстрації лікві­дованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Рішення про призначення матеріального забезпечення та на­дання соціальних послуг приймає комісія (уповноважений) із со­ціального страхування, яку створюють (обирають) на підприєм­стві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахова­них осіб (профспілкових або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування контро­лює правильне нарахування і своєчасну виплату матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надан­ня матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваже­ного) з загальнообов'язкового державного соціального страху­вання у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витра­тами, зумовленими народженням і похованням, яке затверджує правління Фонду.

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездат­ності, по вагітності та пологах є виданий у визначеному порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, контроль за правильністю їх видачі визначає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

Допомогу при народженні дитини призначають застрахованій особі на підставі заяви про виплату допомоги та свідоцтва про народження дитини, виданого органом реєстрації актів громадян­ського стану.

Підставою для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є наказ (розпорядження) робо­тодавця про надання застрахованій особі, яка фактично доглядає за дитиною, відпустки для догляду за дитиною.

Застрахованій особі, яка фактично доглядає за дитиною (бать­кові дитини, бабі, дідові, іншому родичу), допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають за її заявою та на підставі довідки з місця роботи матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну відпустки по догляду за дитиною та виплату їй допомоги по догляду за дитиною припи­нено (з зазначенням дати).

Допомогу на поховання застрахованої особи призначають сім'ї померлого або особі, яка поховала, на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану.

Допомогу на поховання члена сім'ї застрахованої особи при­значають застрахованій особі на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи.

Документи для призначення допомоги по тимчасовій непраце­здатності, по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розглядають не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазна­ченням причин відмови та порядку оскарження видають або над­силають заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відпо­відного рішення.

Допомогу з тимчасової непрацездатності, по вагітності та поло­гах виплачують:

-       застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, органі­заціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерези­дентів, а також обраних на виборні посади в органах дер­жавної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, а також члени колективних підприємств, сільсько­господарських та інших виробничих кооперативів — у най­ближчий після дня призначення допомоги строк, визначе­ний для виплати заробітної плати;

-       застрахованим особам, громадянам України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства, якщо інше не передбачено між­народними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та особам, які забез­печують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпо­середньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спі­лок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок) — протягом десяти днів після призначення допомоги.

Допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачують:

-       застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, органі­заціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерези­дентів, а також обраним на виборні посади в органах дер­жавної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, а також члени колективних підприємств, сільсько­господарських та інших виробничих кооперативів) — у тер­мін, визначений для виплати заробітної плати; — застрахованим особам, громадянам України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального стра­хування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства, якщо інше не передбачено міжна­родними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та особам, які забезпечу­ють себе роботою самостійно (особи, які займаються підпри­ємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок) — у дні, визна­чені Фондом.

Допомогу при народженні дитини та допомогу на поховання призначають і виплачують не пізніше дня, наступного за днем звернення.

Призначене, але не одержане у зв'язку зі смертю застрахова­ної особи матеріальне забезпечення виплачують членам сім'ї, які проживали разом з нею, або спадкоємцям.

Призначене, але не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачують за минулий час без обме­ження будь-яким строком у розмірі, визначеному на час настання страхового випадку.

Суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, виплачують застрахова­ній особі за минулий час з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Надміру виплачені суми матеріального забезпечення за за­гальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'яз­ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле­ними народженням і похованням, унаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім'ї стягують з них у судовому порядку.

Обчислюючи середню заробітну плату (доход) для забезпе­чення допомогою з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нарахо­вують страхові внески на загальнообов'язкове державне соці­альне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездат­ності та витратами, зумовленими народженням і похованням. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах визначає Кабінет Міністрів України.

 

Діюча система контролю за дотриманням прав і гарантій застрахованих осіб неефективна та за відсутності звернень застрахованих осіб або планових перевірок Держнаглядпраці щодо дотримання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування унеможливлює виявлення порушень. Фінансові санкції до страхувальників застосовуються лише у випадку ухилення ними від реєстрації у Фонді, несвоєчасної та неповної сплати страхових внесків, що впливає, у першу чергу, на наповнення бюджету Фонду, і ніяким чином не спрямовано на забезпечення належного надання роботодавцями застрахованим особам допомоги. Як наслідок, у разі відмови від призначення і виплати роботодавцем допомоги при народженні дитини застрахованим особам, за умов зведення повноважень Фонду з цього питання до рекомендаційних, застрахована особа може захистити своє право лише в судовому порядку.

Очікуване запровадження єдиного соціального внеску дозволить забезпечити виплату допомоги при народженні дитини застрахованим особам через робочі органи відділень Фонду та уникнути низки існуючих недоліків і порушень при її призначенні та виплаті.

Міністерство праці та соціальної політики як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики щодо соціального захисту населення та здійснює державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, не забезпечує повноцінного контролю за діяльністю Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та додержанням прав застрахованих осіб.