5.1. Історія виникнення медичного страхування в Україні
Питання медичного страхування в історії наглої країни не нове. Передумовою виникнення цієї форми страхування став розвиток фабрично-заводської медицини (явища, коли власники фабрик і заводів зобов'язувалися організовувати для своїх робітників лікарні) та створення лікарняних кас. По суті, саме воно започаткувало основи соціального страхування. Зародження елементів страхової медицини почалося ще в XVIII - на початку XIX століття, коли на капіталістичних підприємствах з'явилися перші лікарняні каси. В Україні функціонували лікарняні каси двох типів: заводські та об'єднані. Заводські каси здійснювали виплату допомоги за встановленими випадками, організовували надання безоплатної медичної допомоги робітникам і членам їх сімей. Об'єднані лікарняні каси мали більші статутні та резервні кошти, організовували надання амбулаторної та стаціонарної допомоги. Робітники стали створювати за свій рахунок без участі заводчиків і фабрикантів товариства взаємодопомоги, які з лікарняних кас видавали своїм членам певні суми на лікування, компенсували дні хвороби, за які підприємці не платили заробітної плати.
Розвиток і формування системи медичного страхування проходило в кілька етапів. У 1861 році було прийнято перший законодавчий акт, яким при заводах і мануфактурах узаконювались товариства, а при них - каси взаємодопомоги, в чиї обов'язки входила видача допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності, а також пенсій учасникам товариств та їх сім'ям, приймання вкладів та видача позик. Учасники цих кас сплачували внески в межах 2-3% від заробітної плати. Через 5 років новим законом передбачалось відкриття при підприємствах лікарень з розрахунку 1 ліжко на 100 працюючих.
Обов'язкове медичне страхування і страхова медицина в Україні сформувалися до середини XIX століття, коли у царській Росії 26 серпня 1866 року через епідемію холери було прийнято тимчасове положення, відповідно до якого власники заводів і фабрик повинні були організувати для своїх робітників лікарні.
Першим промисловим підприємством, де у 1870 році (тобто через чотири роки після запровадження згаданого положення і за 42 роки до прийняття закону «Про страхування») була створена лікарняна каса, став адміралтейський завод «Руссуд» у місті Миколаєві. Саме тут на асигнування першого лікарняного збору коштів підприємці уклали угоду з Миколаївським військово-морським шпиталем. Відповідно до угоди про медичне забезпечення робітників заводу їм надавалася лікарняна медична допомога при нещасних випадках. Таким чином, лікарняну касу в місті Миколаєві можна вважати однією з перших організаційних форм первинної ланки надання медичної допомоги.на страхових засадах як в Україні, так і в Росії.
Це і поклало початок формуванню фабрично-заводської медицини, у тому числі і в Україні. В Україні такі товариства з'явились в Одесі, де в 1894 році були застраховані робітники 22 підприємств, а через 5 років Херсонська губернія у створенні таких товариств посідала сьоме місце в Росії. Значна їх кількість була і в Миколаєві. У тогочасних умовах з метою забезпечення соціальної допомоги, зокрема медичної, працівники змушені були самостійно створювати різноманітні страхові товариства і каси взаємодопомоги. Таким чином, джерела медичного страхування і страхової медицини в Україні зародилися в надрах фабрично-заводської медицини. Результатом цього процесу стала поява лікарняних кас, які вже на той час існували в Німеччині та інших країнах Європи.
У 1903 році прийнято ще один закон, пов'язаний з виплатами. Відтоді роботодавець ніс відповідальність за завдану здоров' ю шкоду, у разі нещасного випадку на виробництві роботодавець зобов'язаний був виплачувати потерпілим або членам їх сімей допомогу та пенсії. Закон про страхування на випадок хвороби і нещасних випадків було прийнято в 1912 році. Лікарська допомога за рахунок роботодавців надавалась членові лікарняної каси в чотирьох випадках:
1) перша допомога при раптовому захворюванні чи нещасному випадку (по-нинішньому - швидка допомога);
2) амбулаторне лікування;
3) допомога при пологах;
4) лікарняне лікування з повним утриманням хворого.
