Вітаю Вас, Гость! Реєстрація

Шпаргалка

Вівторок, 17 Жовтень 2017

6.2. Управління коштами страхування віл нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються з:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу. За наявності факту завдання моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

Фонд провадить збір та акумулювання страхових, внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої систему фінансування. Фінансування Фонду здійснюється за рахунок:

1) внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

2) капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;

3) прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

4) коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

5) добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'я­заний:

1)    вести реєстр страхувальників;

2)    письмово повідомляти страхувальникові умовний клас профе­сійного ризику його підприємства — групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захво­рюваності;

3)    укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на вироб­ництві;

4)    вивчати та використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасного випадку в зарубіжних країнах;

5)    співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхуван­ня у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпе­ченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кож­ному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплату проводить страховик, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право зверну­тися до відповідного страховика з інших видів соціального стра­хування щодо відшкодування понесених ним витрат.

6)    виконувати інші роботи, пов'язані з координацією страхової діяльності.

Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їхньому утриманні а також усі види нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків забез­печує фінансування заходів, передбачених національною, галузе­вими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони та медицини праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації роз­роблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдження нор­мативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.

Контролює діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків Наглядова рада. Мета нагляду — забезпечити виконання Фондом соціального страхування від нещасних випад­ків його статутних завдань і цільового використання коштів цього Фонду.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності, неналежний стан охорони праці).

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не входять до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, визначених КМУ для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, що обслуговує фонди соціального страхування.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:

1)    для роботодавців – у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що передбачають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі;

2)    для добровільно застрахованих осіб – у відсотках до мінімальної заробітної плати.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце:

1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;

2) подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;

3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку. Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.

Страхові виплати і надання соціальних послуг може бути припинено:

1)    на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

2)    на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на. утриманні потерпілого;

3)    якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості;

4)    якщо страховий випадок настав унаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5)    якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню.