Вітаю Вас, Гость! Реєстрація

Шпаргалка

Вівторок, 17 Жовтень 2017

6.3. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги у разі настання нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються з:

1)   страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі — щомісячна страхова виплата);

2)   страхової виплати у визначених випадках одноразової допо­моги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3)   страхової виплати пенсії за інвалідністю потерпілому;

4)   страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5)   страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6)   страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Якщо є факт заподіяння моральної шкоди потерпілому, то про­водиться страхова виплата за моральну шкоду.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу проводиться у разі:

1)   зміни ступеня втрати професійної працездатності;

2)   зміни складу сім'ї померлого;

Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захво­рювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, то Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування.

Додаткове харчування призначають на конкретно визначений термін за раціоном, який складає дієтолог чи лікар, та затверджує МСЕК. Неможливість забезпечення потерпілого додатковим хар­чуванням у лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі підтверджується довідкою за підписом головного лікаря (директора) цього закладу. В цьому разі Фонд соціального страху­вання від нещасних випадків компенсує витрати на додаткове харчування на підставі довідки місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування про середні ціни на продукти у період їх придбання або довідки торговельної організації чи управління ринком.

Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначають на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість.

Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, визначеного МСЕК, і не може бути мен­шою (на місяць) від:

1)    розміру мінімальної заробітної плати, визначеної на день виплати, — на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);

2)    половини розміру мінімальної заробітної плати, визначе­ної на день виплати, — на постійний сторонній догляд;

3)    чверті розміру мінімальної заробітної плати, визначеної на день виплати, — на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо).

Витрати на догляд за потерпілим відшкодовує Фонд соціаль­ного страхування від нещасних випадків, незалежно від того, ким вони здійснюються.

Інваліди І групи подають висновок МСЕК тільки для визна­чення спеціального медичного догляду.

Якщо виявлено, що потерпілий потребує кількох видів допо­моги, то оплату проводять за кожним її видом.

Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам І групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курорт­ного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд соціального страхування від нещасних випадків у розмірі, визначеному правлінням Фонду.

Потерпілому, який став інвалідом, компенсують також витрати на проїзд до місця лікування і назад. Особі, яка супроводжує потерпілого, Фонд соціального страхування від нещасних випад­ків компенсує витрати на проїзд і житло згідно з законодавством про службові відрядження.

Потерпілому, який став інвалідом та використав щорічну від­пустку до одержання путівки у санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (врахову­ючи час проїзду) зі збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого).

Щомісячні страхові виплати потерпілому протягом цього часу провадяться на загальних підставах.

Якщо у потерпілого, відповідно до висновків МСЕК, є медичні показання для одержання автомобіля, то Фонд соціального стра­хування від нещасних випадків компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, паль­ного, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керуванню автомобілем у розмірах, визначених Кабінетом Міні­стрів України.

Згідно з висновком МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відшкодовувати й інші витрати.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потер­пілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпі­лого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимі­сячного терміну після смерті потерпілого.

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або профе­сійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соці­ального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

У разі смерті потерпілого, суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначають із середньомісячного заробітку по­терпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам визначають, враховуючи суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одер­жував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуван­ням щомісячних страхових виплат. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здо­ров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Суму страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначають шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

Суму страхових виплат непрацездатним особам, які не пере­бували на утриманні померлого, але мають на це право, визнача­ють у такому порядку:

1)   якщо кошти на утримання стягували за рішенням суду, то страхові виплати визначають у сумі, призначеній судом;

2)   якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, то суму страхової виплати встановлює Фонд соці­ального страхування від нещасних випадків.

Коли право на страхові виплати мають одночасно непраце­здатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непраце­здатні особи, які не перебували на його утриманні, то спочатку визначають суму страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого.

Установлена зазначеним особам сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого, у порядку, передбаченому абзацами першим та другим цього пункту.

Страхові виплати особам, які втратили годувальника, прова­дяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів.

Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку з втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначають, за бажанням потерпілого, за дванадцять або три останніх повних календарних місяці роботи, що передували каліцтву, а у зв'язку з професійним захворюван­ням — стійкій втраті професійної працездатності..

Якщо професійне захворювання виявлено після переходу (звільнення) потерпілого з роботи, з якою воно пов'язано, середній заробіток визначається за дванадцять або, за бажанням потерпі­лого, за три останніх повних календарних місяці до часу переходу (звільнення) з цієї роботи.

Якщо у потерпілого не набереться дванадцять або три повних календарних місяці роботи в межах 24 місяців, що передували каліцтву, виявленню стійкої втрати професійної працездатності або переходу (звільненню) працівника з роботи, з якою пов'язано ушкодження здоров'я, середньомісячний заробіток визначають за фактичний час роботи протягом останніх трьох місяців (двох або одного в разі, якщо потерпілий пропрацював лише два або один календарний місяць), що передували цьому, шляхом ділення суми заробітку на кількість відпрацьованих днів за цей період. Визна­чений середньоденний заробіток множать на кількість робочих днів за місяць, обчислених у середньому за рік.

Середньомісячний заробіток у зазначений період підлягає коригуванню на час визначення МСЕК стійкої втрати професій­ної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підроз­ділу (дільниці, цеху) підприємства, де працював потерпілий до моменту ушкодження здоров'я, або індексації доходів відповідно до законодавства. Відкоригований середньомісячний заробіток не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника.

Види оплати праці, які враховують під час обчислення серед­ньомісячного заробітку, визначають відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. Середньомісячний заробіток беруть для визначення розміру одноразової допомоги потерпілому або членам його сім'ї та особам, які перебували на його утриманні, у разі смерті потерпілого.

У разі повторного ушкодження здоров'я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я. Суму страхової виплати в цьому разі визначають згідно зі ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що визначає МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров'я.

Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата проводиться на загальних підставах. Якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров'я не збереглися, сума страхової виплати визначається за чинною на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підпри­ємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповід­ною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, визначеної на день виплати. Якщо немає документів про заробіток, то підтвер­джують довідкою роботодавця або відповідного архіву.

У разі ушкодження здоров'я в період виробничого навчання (практики) сума страхової виплати визначається за чинною на підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якій навчався потерпілий, але не нижче найменшого розряду тарифної сітки відповідної професії.

Якщо у період навчання (практики) потерпілий одержував заробіток, то суму страхової виплати визначають, за його згодою, з середньомісячного заробітку за цей період. За бажанням потерпі­лого сума страхової виплати може бути визначена з середньомі­сячного заробітку до початку виробничого навчання (практики).

Виплата пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводиться потер­пілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професій­ного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Неповнолітній особі, яка народилася інвалідом унаслідок трав­мування на виробництві або професійного захворювання матері під час вагітності, або особам, які стали інвалідами під час відповідних занять або робіт, Фонд соціального страхування від нещасних випад­ків проводить щомісячні страхові виплати як інвалідам дитинства, а після досягнення ними 16 років — у розмірі середньомісячного заро­бітку, що склався на території області (міста) проживання цих осіб, але не менше середньомісячного заробітку в країні на день виплати.

Індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до законодавства.

Якщо застрахований одночасно має право на безоплатне або пільгове отримання тих самих видів допомоги, забезпечення чи догляду йому надається право вибору відповідного виду допомоги, забезпечення чи догляду за однією з підстав.

Для розглядання справ про страхові виплати до Фонду соці­ального страхування від нещасних випадків подають:

–       акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за визначеними формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної праце­здатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть, а також відповідні рішення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

–       документи про необхідність надання додаткових видів допо­моги.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків при­ймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організа­ціями в триденний термін з моменту звернення заявника:

1)   копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого;

2)   довідки житлово-експлуатаційної організації, а якщо її не­має — довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, в тому числі про тих, хто перебу­вав на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;

3)   довідки житлово-експлуатаційної організації, а якщо її немає — виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьми­річного віку;

4)   довідки з навчального закладу про те, що член сім'ї потер­пілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшко­дування шкоди, навчається за денною формою навчання;

5)   довідки з навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкоду­вання шкоди, перебуває на утриманні цього закладу.

Факт перебування на утриманні потерпілого, якщо немає від­повідних документів і не можна їх відновити, встановлюють у судовому порядку.

Якщо застрахований або члени його сім'ї за станом здоров'я чи з інших причин неспроможні самі одержати зазначені вище документи, то їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків розгля­дає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або зацікавленої особи за наявності всіх необхідних документів і при­ймає відповідні рішення у десятиденний термін, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначають дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови дода­ються копії необхідних документів.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо були:

1)   навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;

2)   подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відо­мостей про страховий випадок;

3)   вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Якщо на утриманні потерпілого перебувають члени сім'ї, які проживають на території України, виплати не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25% від усієї суми виплат.

Страхові виплати проводяться щомісячно у визначені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:

—   потерпілому — з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати визначення професійного захворювання;

—   особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю году­вальника, — з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Одноразову допомогу виплачують потерпілому в місячний тер­мін з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної праце­здатності, а в разі смерті потерпілого — у місячний термін з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право. Якщо справи про страхові виплати розглядають уперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещас­ного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати про­водяться з дня звернення. Виплати призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, проводяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Страхові виплати прово­дяться протягом терміну, на який визначено втрату працездатності у зв'язку зі страховим випадком, а фінансування додаткових витрат — протягом терміну, на який визначено потребу в них.

Страхові виплати проводяться протягом терміну, визначеного МСЕК або ЛКК. Термін проведення страхових виплат продовжу­ється з дня їх припинення і до часу, визначеного при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або зацікавлених осіб до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Суму страхових виплат за минулий час випла­чують за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушко­дженням здоров'я.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну та підлягає коригуванню у зв'язку зі зростан­ням цін на споживчі товари та послуги в порядку, визначеному статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Страхові виплати за поточний місяць проводяться протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, виплачуваних потерпілим, проводяться за рахунок Фонду соціаль­ного страхування від нещасних випадків. За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їхні особові рахунки в банку.

Суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фон­дом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених доку­ментів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачу­ються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності — включаються до складу спадщини.

Потерпілим, які проживають у будинках-інтернатах для гро­мадян похилого віку та інвалідів, пансіонатах для ветеранів війни та праці, щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумою стра­хової виплати та вартістю утримання в них, але не менш як 25% від призначеної суми страхової виплати (втраченого заробітку).

Якщо на утриманні потерпілого, який проживає у будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонаті для ветеранів війни та праці, є непрацездатні члени сім'ї, сума страхо­вої виплати сплачується в такому порядку: на одну непрацездатну особу, яка перебуває на утриманні, — чверть, на двох — третина, на трьох і більше — половина суми страхової виплати. Частина суми страхової виплати, що залишається після відрахування вар­тості утримання в цих установах, але не менш як 25% виплачу­ється потерпілому.

Суми страхових виплат, нараховані особі, яка їх одержує в період її перебування в дитячому будинку, закладі інтернатного типу, перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються їй після закінчення навчання у цьому закладі.

У разі відбування потерпілим покарання у вигляді позбав­лення волі, належні йому суми страхових виплат перераховують на спеціальний рахунок і виплачують йому після звільнення з місця позбавлення волі, а особи, які перебувають на утриманні потерпілого, одержують виплати у визначеному порядку.

У разі виїзду потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України, визна­чені на зазначені цілі суми Фонд соціального страхування від нещасних випадків переказує на їхню адресу в порядку, передба­ченому міждержавними угодами.

Копії рішень Фонду соціального страхування від нещасних випадків або суду про призначення страхових виплат, заяви потер­пілих та інших зацікавлених осіб про призначення виплат з усіма необхідними документами зберігає Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Через два роки після припинення страхо­вих виплат зазначені справи передають на постійне зберігання до архівних установ у порядку, визначеному законодавством.