Шпаргалка

7.2. Управління коштами страхування на випадок безробіття

Платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'я­зкового державного соціального страхування України на ви­падок безробіття є:

1.  Роботодавці.

2.  Наймані працівники.

3.  У разі взяття участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах:

—   особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени тво­рчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок);

—   використовують найману працю;

—   фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з ци­вільно-правовими угодами;

—   громадяни України, котрі працюють за межами України й не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, якщо інше не перед­бачено міжнародним договором України і згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок реєстрації та обліку платників страхових внесків.

1.  Роботодавці зобов'язані у 10-денний строк з дня отримання ними свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємни­цької діяльності зареєструватися в центрах зайнятості, на які по­кладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду, за місцезнаходженням як платники страхових внесків.

2.  Роботодавці подають до центру зайнятості заяву за визна­ченою формою та завірені відповідальною особою центру зайня­тості копії таких документів:

—   свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємниць­кої діяльності;

—   довідки органу статистики про включення до Єдиного Дер­жавного реєстру підприємств та організацій України;

—   довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Держа­вного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів.

3.  Роботодавці, які не є суб'єктами підприємницької діяльнос­ті (фізичні особи), реєструються як платники страхових внесків одночасно з реєстрацією у центрі зайнятості за місцем свого проживання письмового трудового договору, укладеного з най­маною особою.

4. Платники страхових внесків, які беруть участь в загально­обов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, подають до центру зайнятос­ті заяву та завірені відповідальною особою центру зайнятості ко­пії таких документів:

—   свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємниць­кої діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою дія­льність без створення юридичної особи);

—   довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Держа­вного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів.

5.  Громадяни України, які працюють за межами України й не застраховані в системі соціального страхування на випадок без­робіття країни, у якій вони, якщо інше не передбачено міжнарод­ним договором України, перебувають і згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, подають до центру за­йнятості заяву та завірені відповідальною особою центру зайня­тості копії таких документів:

—   документа, що підтверджує роботу особи в країні, де він перебуває, та документа, що він на випадок безробіття не застра­хований в системі соціального страхування цієї країни;

—   довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Держа­вного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

6.  На основі вище зазначених документів проводяться відпо­відні записи в журналах обліку, а одержані від платників заява та копії документів підшиваються до справи, на якій проставляється реєстраційний номер. Після реєстрації платникові страхових вне­сків видається повідомлення, де проставляється реєстраційний номер.

7.   У разі реорганізації або зміни місцезнаходження (місця проживання) роботодавець зобов'язаний у 10-дєнний термін з моменту настання цієї зміни подати до відповідного центру за­йнятості заяву про перереєстрацію (зняття з обліку). Якщо вище­вказані зміни відбулися в межах територіального обслуговування центру зайнятості, то реєстраційний номер платника страхових внесків не змінюється.

Якщо платник страхових внесків за новим місцезнаходженням (місцем проживання) буде знаходитися за межами території об­слуговування центру зайнятості, то він зобов'язаний у 15-денний строк після подання заяви про зняття з обліку провести повні розрахунки щодо сплати страхових внесків до Фонду на день реорганізації і знятися з обліку. За новою адресою платник повинен зареєструватись у порядку і в строки, передбачені інструкцією.

8.  Працівниками центру зайнятості у 10-денний строк після отримання заяви про зняття з обліку здійснюється документальна перевірка правильності розрахунків роботодавця, за результата­ми якої складається акт у двох примірниках. Якщо роботодавець має недоїмку зі сплати страхових внесків, то йому нараховується пеня, штраф відповідно до чинного законодавства. У 15-денний строк на підставі акта проводяться повні розрахунки зі сплати недоїмки, пені, штрафу.

Після повного проведення розрахунків зі сплати страхових внесків до Фонду роботодавець знімається з обліку, його справа закривається і до центру зайнятості за новим місцем реєстрації не передається. Його реєстраційний номер у подальшому не вико­ристовується. Платежі роботодавця, що знявся з обліку, врахо­вуються в базі даних до кінця поточного року. Справа роботода­вця зберігається протягом трьох років.

Центру зайнятості за новим місцем реєстрації роботодавця надсилається повідомлення про здійснення остаточних розрахун­ків та зняття з обліку.

9.  У разі прийняття в установленому законодавством порядку рішення про скасування державної реєстрації роботодавця у зв'язку з його ліквідацією (заява (рішення) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи рішення арбітражного суду) роботодавець зобов'язаний у 10-дснний термін з дня при­йняття рішення про ліквідацію подати до центру зайнятості ви­щевказані документи та заяву про зняття з обліку із зазначенням його правонаступника (якщо він визначений).

Отримавши зазначені документи, центри зайнятості у 15-денний строк здійснюють документальну перевірку щодо повно­ти сплати страхових внесків.

Коли роботодавець, що підлягає ліквідації, є фінансово не­спроможним, його борги щодо сплати страхових внесків відо­бражаються у акті перевірки, до якої додається акт звірки забор­гованості в трьох примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії, другий-- правонаступнику, якщо він ви­значений. Одночасно до відповідного органу державної реєстра­ції надсилається повідомлення щодо існуючої заборгованості ро­ботодавця перед Фондом.

На підставі документів, поданих до центрів зайнятості віднос­но ліквідації, та після остаточного погашення боргів зі сплати страхових внесків до Фонду, справа роботодавця закривається.

Реєстраційний номер ліквідованого платника внесків у подаль­шому не використовується, а його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року. Справа ліквідованого платника зберігається протягом трьох років.

Розмір та порядок сплати страхових внесків.

Розміри страхових внесків визначаються, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати:

1)  виплату застрахованим особам забезпечення та надання со­ціальних послуг, передбачених статтею 7 Закону;

2) створення резерву коштів Фонду;

3)  покриття витрат Фонду у зв'язку із:

—   відшкодуванням Пенсійному фонду України витрат, пов'я­заних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у час­тині другій статті 20 Закону;

—   фінансуванням витрат на утримання та забезпечення діяль­ності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управлін­ня Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази.

Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міні­стрів України встановлюється Верховною Радою України відпо­відно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із за­твердженням Державного бюджету України на поточний рік.

Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в устано­вах банків коштів на оплату праці.

Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають пе­рерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування цих страхових внесків на заробітну плату і перерахування їх до Фонду провадиться в пропорційних сумах.

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців та застрахованих осіб встановлюється щорічно Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України одночасно з за­твердженням Державного бюджету України на поточний рік.

Страхові внески нараховуються:

—   для роботодавців — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній фо­рмі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

—   для найманих працівників — у відсотках до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробітні плати, а та­кож інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню прибутковим по­датком з громадян;

—   для осіб, які беруть участь в загальнообов'язковому держа­вному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добро­вільних засадах — у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України.

Роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня його реєстрації як платника страхових внесків до Фонду.

Фізична особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору з роботодавцем, і з цього дня по­чинається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору.

З дня реєстрації як платника внесків починають сплачувати страхові внески особи, які беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах.

У разі порушення установленого строку сплати страхових внесків за звітний період та несплати їх протягом наступного зві­тного періоду ці особи знімаються з обліку як платники страхо­вих внесків до Фонду з першого дня, за який страхові внески не сплачено.

Обчислення страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб здійснюється щомісяця.

Обчислення страхових внесків осіб, які беруть участь в зага­льнообов'язковому державному соціальному страхуванні на доб­ровільних засадах, здійснюється у строки, передбачені для спла­ти цими особами податків.

Страхові внески нараховуються на фактичні виплати (доходи), що не перевищують визначеної Кабінетом Міністрів України ма­ксимальної величини фактичних витрат страхувальника на опла­ту праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду.

Підприємства, що здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують

Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі спла­чують страхові внески, до них застосовуються санкції.

Відповідно до Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхуван­ня», були встановлені наступні розміри внесків на загально-страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особо­ві рахунки.

У разі видачі підприємством коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

При ліквідації підприємство зобов'язане провести повний розрахунок з Фондом на день ліквідації. Якщо підприємство, яке ліквідується, має заборгованість з виплати заробітної плати, у тому числі й нарахованої за останній звітний місяць, а строк вне­сення страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зо­бов'язана включити належну суму сплати коштів до ліквідацій­ного балансу підприємства і оформити це надходження окремим актом.

В акті зазначається правонаступник (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх внесення, яка не може бути піз­нішою від дати, встановленої підприємству для її виплати до лік­відації.

Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією і правонасту­пником (якщо він визначений), подаються до центру зайнятості, де зареєстрований страхувальник, який підлягає ліквідації.

Якщо належна сума платежів, що має вноситись підприємст­вом, яке ліквідується, перевищує суму, зазначену в акті, то пра­вонаступник (якщо він визначений) зобов'язаний внести повніс­тю всю належну суму й одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

Фізичні особи, які використовують працю найманих праців­ників, сплачують страхові внески щомісяця не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачена заробітна плата.

Указана сплата страхових внесків проводиться за безготівко­вими розрахунками або готівкою через установи банків, у разі відсутності рахунків в установах банків — поштовими переказа­ми через підприємства зв'язку на рахунок Фонду.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальни­ками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники спла­чують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмок), штраф та пеню.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення — у трикратному розмірі зазначеної суми.

Пеня обчислюється виходячи з 120 % облікової ставки Націо­нального банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

За порушення строку реєстрації як платника страхових внесків накладається штраф у розмірі 50 % суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який пройшов з дня, коли стра­хувальник повинен був зареєструватися.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються із страхувальника в доход Фонду у безспірному порядку.

Суми коштів, безпідставно стягнені із страхувальників, підля­гають поверненню у триденний строк з дня винесення рішення про безпідставність стягнення цих виплат з відшкодуванням судових витрат.

Посадові особи, винні в порушенні строку реєстрації як плат­ника страхових внесків, несвоєчасній та неповній їх сплаті, не­суть адміністративну відповідальність згідно з законом.

Право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники та їх заступники робочих органів виконав­чої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мі­стах Києві і Севастополі.

Днем сплати страхових внесків та нені вважається:

1)при перерахуванні внеску з рахунку платника — день спи­сання установою банку суми внеску;

2) при сплаті готівкою — день внесення готівки до банківської установи.

Страхові внески нараховуються на зазначені фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду, визначеної Кабінетом Міністрів України.

Роботодавці - суб'єкти підприємницької діяльності відносять страхові внески на валові витрати, суми страхових внесків виключаються з доходів працівників, що підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Роботодавці, діяльність яких фінансується за рахунок державного та/або місцевих бюджетів, сплачують страхові внески з коштів, передбачених на ці цілі.

Купить ссылку здесь за руб.

Поставить к себе на сайт