9.1. Сутність та принципи недержавного пенсійного забезпечення
Система недержавного пенсійного забезпечення, започаткована з січня 2004 року, є складовою частиною системи накопичувального пенсійного забезпечення, що ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками цієї системи додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є:
1. Недержавні пенсійні фонди.
2. Страхові організації, що уклали договори страхування довічної пенсії.
3. Банківські установи, що уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків.
4. Вкладники та учасники пенсійних фондів.
5. Вкладники пенсійних депозитних рахунків.
6. Фізичні та юридичні особи, що уклали договори страхування довічної пенсії.
7. Засновники пенсійних фондів.
8. Роботодавці - платники корпоративних пенсійних фондів.
9. Саморегулівні організації суб'єктів, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення.
10. Органи державного нагляду та контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення.
11. Адміністратори пенсійних фондів.
12. Компанії з управління активами.
13. Зберігачі.
14. Аудитори.
15. Особи, які надають консультаційні та агентські послуги.
Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється: 1) пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів; 2) страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду; 3) банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків.
Принципи недержавного пенсійного забезпечення:
1. Законодавче визначення умов недержавного пенсійного забезпечення.
2. Зацікавленість фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні.
3. Добровільність створення пенсійних фондів юридичними та фізичними особами, об'єднаннями фізичних осіб та об'єднаннями юридичних осіб.
4. Добровільність участі фізичних осіб у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної виплати.
5. Добровільність прийняття роботодавцем рішення про здійснення пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення.
6. Економічна зацікавленність роботодавця у здійсненні пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення.
7. Неможливість необґрунтованої відмови роботодавця від здійснення пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо роботодавець розпочав здійснення таких пенсійних внесків.
8. Рівноправність всіх учасників пенсійного фонду, які беруть участь в одній пенсійній схемі.
9. Розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів його засновників та роботодавців-платників пенсійного фонду, адміністратора, компаній з управління активами, страхових організацій з метою унеможливлення банкрутства фонду.
10. Визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи.
11. Цільове та ефективне використання пенсійних активів.
12. Державне регулювання розміру тарифів на послуги, що надаються у системі недержавного пенсійного забезпечення.
13. Відповідальність суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за порушення норм.
14. Державне регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням.
Планові аудиторські перевірки діяльності пенсійних фондів, адміністраторів, компаній з управління активами, зберігачів, страхових організацій та банків, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, проводяться не рідше одного разу на рік за рахунок юридичних осіб, що перевіряються. Результати аудиторських перевірок підлягають опублікуванню.
Аудиторська перевірка проводиться згідно із законодавством на підставі договору, який укладається між аудитором та юридичною особою, що перевіряється.
Один і той самий аудитор не може провадити перевірку двох і більше юридичних осіб, що надають послуги одному і тому ж пенсійному фонду. Аудитор не може проводити перевірку суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення та вищезазначених юридичних осіб, якщо він або його засновник (засновники) володіють часткою (паєм, акціями) у статутному капіталі цих суб'єктів (юридичних осіб) або їх засновника (засновників).
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України встановлює вимоги до аудиторів, що здійснюють аудит юридичних осіб - суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення.
При поданні річної звітності Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку адміністратор і компанія з управління активами обов'язково додають до зазначеної звітності копію аудиторського висновку встановленого зразка.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Національний банк України та Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку в межах своєї компетенції мають право організувати перевірку діяльності Пенсійного фонду, адміністратора, компанії з управління активами, зберігача, страхової організації та банківської установи, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, самостійно або із залученням аудитора. Оплата таких перевірок не може здійснюватися а рахунок особи, що перевіряється.
