9.2. Недержавні пенсійні фонди як суб'єкти недержавного пенсійного забезпечення
Недержавні пенсійні фонди (НПФ) створюються на підставі рішення засновників та не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками.
Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійним фондом іншої діяльності забороняється. Активи пенсійного фонду (пенсійні активи) формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та прибутку (збитку) від інвестування пенсійних внесків. За видами пенсійні фонди можуть утворюватися як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.
Пенсійним фондам забороняється змінювати їх вид та найменування, зазначені у статуті пенсійного фонду, після реєстрації Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Дозволяється приєднання та злиття декількох пенсійних фондів однакового виду. Забороняється проводити реорганізацію будь-яких пенсійних фондів шляхом поділу чи виділення, а також приєднання, злиття пенсійних фондів різних видів.
Пенсійний фонд не може брати на себе зобов'язань, не пов'язаних із діяльністю недержавного пенсійного забезпечення. Пенсійний
фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду. Пенсійний фонд не може бути проголошений банкрутом та ліквідований за законодавством про банкрутство.
Пенсійний фонд діє на підставі статуту. Статут пенсійного фонду та зміни до нього реєструються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Зміни до статуту пенсійного фонду не можуть погіршувати умови пенсійного забезпечення учасників фонду.
Інвестиційна декларація пенсійного фонду розробляється і затверджується радою фонду. Інвестиційна декларація підлягає обов'язковій реєстрації в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України протягом 60 календарних днів після формування ради фонду. Примірник зареєстрованої інвестиційної декларації обов'язково подається радою фонду Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку протягом 5 робочих днів після її реєстрації. У разі відсутності у складі ради пенсійного фонду осіб, професійно підготовлених до роботи у сфері інвестиційної діяльності, рада зобов'язана залучити до розроблення інвестиційної декларації консультантів з інвестиційних питань. Оплата послуг таких консультантів здійснюється за рахунок засновників пенсійного фонду.
Державна реєстрація пенсійного фонду та видача йому відповідного свідоцтва проводяться Держфінпослуг України. Для реєстрації пенсійного фонду його засновники подають до Держфінпослуг України такі документи:
1. Заяву про реєстрацію пенсійного фонду, складену за спеціальною формою, встановленою Держфінпослуг України.
2. Рішення про створення пенсійного фонду (протокол установчих зборів за наявності кількох засновників або рішення уповноваженого органу засновника за наявності одного засновника).
3. Примірники оригіналів або нотаріально засвідчені копії установчих документів засновників.
4. Статут пенсійного фонду.
5. Відомості про посадових осіб засновників та пов'язаних осіб пенсійного фонду за формою, встановленою Держфінпослуг України.
6. Відомості про результати фінансово-господарської діяльності засновників за останній до подання документів фінансовий рік та на останню звітну дату, що передує даті подання документів на реєстрацію фонду, засвідчені аудитором.
Рішення щодо реєстрації пенсійного фонду та видачі йому свідоцтва приймається протягом ЗО календарних днів після подання всіх документів.
Для того щоб розпочати діяльність фонду, засновники пенсійного фонду зобов'язані протягом трьох місяців з дня реєстрації пенсійного фонду сформувати склад ради фонду, а рада фонду повинна укласти договори:
1. Про адміністрування пенсійного фонду - з адміністратором.
2. Про управління активами пенсійного фонду - з компанією з управління активами.
3. Про обслуговування пенсійного фонду зберігачем - із зберігачем.
Для здійснення контролю за поточною діяльністю пенсійного фонду і вирішення основних питань його роботи утворюється рада фонду в кількості не менше 5 осіб. Серед членів ради фонду обираються голова та секретар ради фонду простою більшістю голосів. Члени ради будь-якого фонду обираються на три роки з правом переобрання на наступний строк.
Повноваження ради пенсійного фонду:
1. Звітує про діяльність пенсійного фонду перед зборами засновників фонду.
2. Реєструє в Держфінпослуг України зміни до пенсійних схем фонду, погоджені з засновниками.
3. Затверджує інвестиційну декларацію та зміни до неї.
4. Заслуховує звіти про діяльність адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами пенсійного фонду, зберігача та приймає рішення щодо цих звітів.
5. Затверджує інформацію про фінансовий стан пенсійного фонду, що підлягає оприлюдненню, та розглядає аудиторський висновок.
6. Здійснює контроль за цільовим використанням активів пенсійного фонду.
7. Розглядає спірні питання, що виникають між пенсійним фондом і його учасниками та (або) вкладниками.
Засідання ради фонду скликаються головою не рідше одного разу на квартал.
Збори засновників пенсійного фонду проводяться не рідше одного разу на рік. Дата, час і місце проведення зборів оголошуються радою фонду шляхом письмового повідомлення всіх засновників фонду не пізніше ніж за 20 днів до проведення зборів.
До компетенції зборів засновників входять:
1. Погодження змін до статуту пенсійного фонду, у тому числі що стосуються пенсійних схем.
2. Затвердження підсумків роботи пенсійного фонду.
3. Винесення рішень нро притягнення до майнової відповідальності членів ради пенсійного фонду.
4. Заслуховування звіту ради пенсійного фонду та винесення рішень про переобрання членів ради пенсійного фонду.
Пенсійний контракт є договором між пенсійним фондом та його вкладником, що укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника.
Кожен вкладник фонду може укласти один або кілька пенсійних контрактів з адміністратором (адміністраторами) одного чи кількох пенсійних фондів.
Вкладник, який є учасником фонду, має право в односторонньому порядку розірвати пенсійний контракт, укладений з ним особисто, або вимагати зміни його умов.
У разі розірвання пенсійного контракту таким вкладником він повинен укласти новий пенсійний контракт щодо участі в іншому пенсійному фонді або укласти договір зі страховою організацією, або відкрити в банку пенсійний депозитний рахунок. При цьому пенсійні кошти вкладника фонду, який є учасником фонду, передаються за його рахунок до іншої фінансової установи, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, в сумі, що обліковується на його індивідуальному пенсійному рахунку в пенсійному фонді і складається з пенсійних внесків, зроблених таким вкладником, та розподіленого на суму цих внесків інвестиційного прибутку (збитку), зменшених на суму витрат, пов'язаних з перерахуванням таких пенсійних коштів. Розмір витрат на переведення пенсійних коштів обчислюється адміністратором за методикою, встановленою Держфінпослуг України.
У разі, коли на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, який розриває пенсійний контракт з пенсійним фондом, обліковуються пенсійні внески, що здійснюються на його користь іншими вкладниками, суми цих внесків та розподіленого на них інвестиційного прибутку (збитку) можуть бути вилучені з пенсійного фонду лише після розірвання пенсійних контрактів з такими вкладниками.
У разі припинення трудових відносин з роботодавцем-засновником або роботодавцем-платником корпоративного пенсійного фонду його учасник зобов'язаний розірвати пенсійний контракт з таким фондом та може укласти новий пенсійний контракт з адміністратором будь-якого іншого фонду, або укласти договір із страховою організацією, або відкрити в банку пенсійний депозитний рахунок. При цьому пенсійні кошти учасника фонду передаються до іншого пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок банку за рахунок учасника фонду.
Пенсійний контракт укладається у письмовій формі щонайменше у трьох примірниках, якщо контракт укладається з вкладником, який не є учасником відповідного пенсійного фонду, або у двох примірниках, якщо вкладник є учасником фонду.
Разом з примірником пенсійного контракту адміністратор повинен надати вкладнику та учаснику фонду:
1. Пам'ятку з роз'ясненням основних положень пенсійного контракту.
2. Копію зазначеної в пенсійному контракті пенсійної схеми.
3. Витяг з основних положень статуту пенсійного фонду та (або) на вимогу вкладника фонду - копію статуту пенсійного фонду.
Визначальними умовами пенсійного контракту є:
1. Паспортні дані вкладника фонду та його ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (якщо вкладником є фізична особа) або повне найменування, місцезнаходження (юридична адреса) постійно діючого органу управління, реєстраційні та банківські реквізити вкладника фонду (якщо вкладником є юридична особа).
2. Паспортні дані учасника фонду та його ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.
3. Посилання на обрану вкладником фонду пенсійну схему.
4. Строк дії пенсійного контракту .умови його зміни та розірвання.
5. Порядок розрахунків між пенсійним фондом та учасником фонду у разі дострокового розірвання пенсійного контракту або ліквідації пенсійного фонду.
6. Права, обов'язки, відповідальність сторін та порядок розв'язання спорів.
7. Розмір пенсійних внесків та умови його зміни.
Разом з пенсійним контрактом вкладнику (учаснику) фонду надається інформація про адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами, та зберігача пенсійного фонду, що передбачає їх реєстраційні, банківські реквізити та реквізити відповідних ліцензій.
Пенсійний контракт набирає чинності з моменту його підписання вкладником фонду та адміністратором. Дія пенсійного контракту вважається закінченою:
1) після повного виконання вкладником фонду своїх зобов'язань за пенсійним контрактом та укладення учасником (учасниками) фонду договору про виплату пенсії на визначений строк з пенсійним фондом;
2) після передачі пенсійних коштів учасника фонду страховій організації відповідно до укладеного учасником фонду договору страхування довічної пенсії;
3) після передачі пенсійних активів учасника фонду банківській установі відповідно до укладеного учасником фонду договору про відкриття пенсійного депозитного рахунку;
4) у разі ліквідації пенсійного фонду;
5) у разі заміни вкладником фонду пенсійного фонду;
6) у разі ліквідації вкладника фонду-юридичної особи, без визначення його правонаступника;
7) у разі дострокового розірвання контракту.
Пенсійні фонди можуть здійснювати такі види пенсійних виплат:
1) пенсія на визначений строк;
2) одноразова пенсійна виплата. Розміри пенсійних виплат визначаються виходячи з сум пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному рахунку учасника фонду, тривалості випла -ти та формули розрахунку величини пенсії на визначений строк згідно з методикою, затвердженою Держфінпослуг України.
Пенсійний вік, після досягнення якого учасник фонду має право на отримання пенсійної виплати, визначається за заявою учасника фонду, форма якої встановлюється Держфінпослуг України. Пенсійний вік, що визначається учасником фонду, може бути меншим або більшим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, але не більше ніж на 10 років.
Довічні пенсії (довічні ануїтети) виплачуються учасникам фондів страховими організаціями, з якими ці учасники уклали договір страхування довічної пенсії, за рахунок грошових коштів, перерахованих страховій організації. Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником фонду та страховою організацією згідно із законодавством про страхування з урахуванням вимог, передбачених пенсійним контрактом, після настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду.
