Вітаю Вас, Гость! Реєстрація

Шпаргалка

Вівторок, 21 Листопад 2017

 

Суб'єкти  й  об'єкти  інвестиційної  діяльності

 

2.1 Суб’єкти інвестиційного процесу

 

Суб'єктами (інвесторами та учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій, як виконавці замовлень, або на підставі доручення інвестора.

Законом України " Про інвестиційну діяльність" від 18.09.91 р. № 1560-XII визначено основні права та обов’язки суб'єктів інвестиційної діяльності.

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути держава через свої інституції, виробничо-господарські утворення, фінансові установи, а також інші функціональні учасники.

Активним учасником інвестиційної діяльності є держава. Вона бере участь в інвестиційному процесі як прямо через державний сектор економіки, так і побічно, через свої інституції: органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, Національний банк, Фонд держмайна та Державний антимонопольний комітет Міністерство фінансів України та інші.

Держава здійснює інвестування тих галузей і виробництв, продукція яких має загальнонаціональний характер, а за умов активізації інвестиційної діяльності вона може інвестувати кошти також у розвиток виробництв, доцільність яких обґрунтовується необхідністю прискореного розвитку економіки.

До форм побічного впливу держави на інвестиційну діяльність можна віднести наступні: державне кредитування, державні позики, роздержавлення та приватизацію, податкове регулювання, амортизаційну політику, ліцензування й квотування, антимонопольні заходи, стандартизацію та інше. Засоби непрямого впливу держава реалізує через свої інституції як учасник інвестиційного процесу. Держава здійснює захист національного ринку шляхом митної та податкової політики, тим самим заохочує розвиток національного виробництва, експорт товарів, прагне залучити іноземні інвестиції.

До виробничо-господарських утворень належать:

1. Акціонерні товариства. 
Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд,  поділений на визначену кількість акцій  однакової номінальної  вартості,  і  несе відповідальність за зобов'язаннями тільки  майном  товариства,  а  акціонери  несуть  ризик  збитків, пов'язаних із діяльністю товариства,  в межах вартості належних їм акцій.
2.     Товариства з обмеженою відповідальністю.
Товариством з обмеженою  відповідальністю  є  господарське товариство,  що  має статутний фонд,  поділений на частки,  розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які  повністю  сплатили  свої  вклади,   несуть   ризик   збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
3. Товариства з додатковою відповідальністю.
Товариством  з  додатковою відповідальністю є господарське товариство,  статутний фонд якого поділений на  частки  визначених установчими  документами  розмірів  і яке несе відпові дальність за своїми зобов'язаннями власним майном,  а в разі його недостатності учасники    цього    товариства    несуть  додаткову   солідарну ідповідальність у визначеному  установчими  документами  однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.
4. Повні товариства.
Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого  відповідно  до  укладеного  між  ними  договору  здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть  додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.
5. Командитні товариства
 Командитним товариством є господарське товариство, в якому один  або  декілька  учасників  здійснюють  від  імені  товариства підприємницьку   діяльність  і  несуть  за   його   зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке  за законом  може  бути  звернено стягнення (повні учасники),  а  інші учасники   присутні   в   діяльності   товариства   лише    своїми вкладами (вкладники).
Учасниками    повного   товариства,   повними   учасниками командитного товариства можуть бути лише особи,  зареєстровані  як суб'єкти підприємництва.

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути і виробничо-господарські угруповання, які створюються у вигляді холдингових компаній, промислово-фінансових груп, концернів тощо з метою поєднання своїх капіталів для спільної інвестиційної діяльності.

Холдингова компанія — це компанія, суть діяльності якої полягає в придбанні контрольних пакетів акцій різних компаній та здійсненні контролю над такими юридичними особами. У світовій практиці існує два типи холдингів:

- чистий холдинг, у якому головна компанія виконує тільки функції управління й контролю за діяльністю дочірніх підприємств;

- холдинг, у якому головна компанія, крім функцій управління та контролю, займається також спільно з дочірніми компаніями підприємницькою діяльністю.

Холдинги бувають галузеві, міжгалузеві, транснаціональні.

Промислово-фінансова група (ПФГ) — це велике угруповання підприємств, банків, інших юридичних осіб, які займаються виробничою, торговельною, фінансово-кредитною діяльністю. На відміну від холдинга ПФГ не має компанії, що спеціалізується на управлінні. Ці групи створюються, як правило, на міжгалузевих засадах, що дозволяє здійснювати спільні інвестиції у великі проекти. Промислово-фінансова  група  не  є  юридичною  особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.

Дійовими суб'єктами інвестиційного процесу є фінансові установи, до яких відповідно до закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року № 2664 - III відносять банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інститути спільного інвестування та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Крім фінансових установ, активними суб'єктами інвестиційної діяльності є функціональні учасники, до яких належать:

— фірми-девелопери — юридичні особи, які беруть на себе функції з повної реалізації капіталу, що інвестується. Такі фірми самостійно здійснюють пошук найвигіднішого місця вкладання коштів інвестора, розробку проекту, його фінансування, реалізації та введення в експлуатацію. Окремі функції з реалізації проекту в цілому чи його окремого етапу може брати на себе проект-менеджер (керівник проекту), який залучається спеціально на період реалізації інвестиційного проекту.

— фірми-ріелтери — це фірми посередники з торгівлі нерухомістю. Вони працюють визначаючи інвесторам економічну доцільність придбання тих чи інших готових будівель, споруд чи незавершених будівельних об'єктів.

— інжиніринго-консалтингові фірми — це фірми, які займаються розробкою на договірних засадах різного роду документації інформаційної, науково-технічної, проектно-кошторисної та інших. За замовленням окремого інвестора інжиніринго-консалтингові фірми виконують також техніко-економічне обґрунтування проекту, розробляють бізнес-план, здійснюють моніторинг проекту, авторський та технічний нагляд при його виконання, організовують та проводять тендерні торги.

— будівельні фірми — виконують увесь комплекс робіт за інвестиційним проектом (проектно-кошторисні, будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні) та здають інвестору готовий об’єкт під ключ.

— аудиторські фірми —  виконують в інвестиційному процесі функції перевірки фінансово-господарської діяльності як самого інвестора так і інших його партнерів. Аудитори дають оцінку активів та пасивів балансів фірми, розраховують показники ліквідності балансу, здійснюють оцінку інвестиційних якостей цінних паперів, оцінку капіталу самого інвестора та його акціонерів.

 

 

 

 

2.2 Об’єкти інвестування

 

Об’єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, у тому числі основні фонди  й оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права.

Аналогічні об'єкти має і діяльність зарубіжних інвесторів, якщо вона не суперечить законодавству України. Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестування на території України шляхом:

—  пайової участі спільно з юридичними та фізичними особами України у створенні підприємств;

—  створення підприємств, цілком належних іноземним інвесторам, а також філіалів підприємств іноземних юридичних осіб;

—  придбання підприємств, будівель, споруд, паїв, акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також іншого майна, яке за законодавством України може належати іноземним інвесторам;

—  придбання прав користування землею та іншими природними ресурсами;

—  надання позик, кредитів, майна та майнових прав.

Забороняється інвестування в Україні в об'єкти, створення та використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняється законом.